2.2.10. Клінічна фармакологія противірусних препаратів

Противірусні препарати повинні проникнути всередину мікроба і брати участь у його метаболізмі. Вони можуть метаболізуватися ще до того, як проникли в мікроорганізми. Тому з вірусами медицині вести боротьбу складно, тим більше, що ознаки захворювання, а отже і лікування, починаються після максимального розмноження вірусів. У перспективі робота над створенням високо ефективних противірусних препаратів для профілактики вірусних захворювань.

Мідантан (амантадин) блокує включення вірусу в клітини людини. Його використовують при епідемії грипу для профілактики вірусного грипу, тоді захворювання має легший перебіг. Препарат виділяється нирками, тому при ХНН потрібно знижувати дозу. Побічна дія проявляється диспепсичними проявами, сонливістю, депресією. Обережності потребує поєднання лікування амантадином хворих на епілепсію й церебральний атеросклероз.

Ремантадин – аналог амантадину – активніший від останнього.

Інтерферон – це поліпептид, який утворюється в організмі при зараженні вірусами. Одержують з культури лейкоцитів людини. Як природний фактор бере участь у виздоровленні при інфекційних хворобах. Випускається в ампулах по 2 мл (в сухому вигляді), його розводять дистильованою водою. У кожний носовий хід вводять по 5 крапель розчину 2 рази на добу.

Ацикловір (зовіракс) – це синтетичний аналог пуринових нуклеотидів. Активний щодо вірусів герпесу, Епштейна-Барра, цитомегаловіруса. Препарат блокує реплікацію ДНК.

Випускається у лікарських формах для внутрішньовенного введення, у мазі, кремі й очних краплях. Внутрішньовенно ацикловір вводять по 5 мг/кг маси тіла кожні 8 год. протягом 5-7 днів. Особливо людям похилого віку дозу треба коригувати згідно величини клубочкової фільтрації. Місцево препарат використовують при герпетичному ураженні очей, шкіри, статевих органів, при герпетичному менінгіті.

Ганцикловір – аналог ацикловіру. Активний щодо цитомегаловіруса. Призначають всередину по 10-20 мг/кг кожні 6 год.

Аденозину арабінозид (відарабін) – це пуриновий нуклеотид. Після довенного введення препарат зазнає перетворення і розподілюється в тканинах, блокує ДНК-полімеразу вірусів простого герпесу і гепатиту типу В. Відарабін ефективний при герпетичному енцефаліті, генералізованій герпетичній інфекції новонароджених, у хворих з імунодефіцитом, з гепатитом В. При енцефаліті вводять внутрішньовенно в дозі 15 мг/кг на добу протягом 10 днів, новонародженим – в дозі 5 мг/кг на добу. Для кератитів є препарат у формі очної мазі. Побічні ефекти: тошнота, блювання, анорексія, розлади ЦНС, панцитопенія.

Азидотимідин (зідовудін, ретровір) здатен блокувати реплікацію віруса СНІДу. Після довенного введення біодоступність складає 70%, при прийомі всередину – 60%. Біля 20% виводиться нирками в незміненому вигляді. Застосовують довенно в дозі 200 мг або всередину від 0,5 до 1,5 мг/кг. Побічні ефекти – анемія, нейтропенія.

<< | >>
Источник: В. П. Черних, І. А. Зупанця, І.Г.Купновицької. КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський національний медичний університет2013. 2013

Еще по теме 2.2.10. Клінічна фармакологія противірусних препаратів:

  1. 3.6. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини, препаратів урикозуричної дії та препаратів кальцію
  2. 9.6. Клінічна фармакологія препаратів гормонів щитоподібної залози, антитиреоїдних ЛП, препаратів йоду
  3. 9.3. Клінічна фармакологія препаратів інсуліну
  4. Клінічна фармакологія метаболічних лікарських препаратів
  5. 1.4. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лікарських препаратів
  6. 1.3. Клінічна фармакологія антиангінальних та гіпотензивних лікарських препаратів
  7. 8.3. Клінічна фармакологія препаратів заліза та інших антианемічних ЛП
  8. Клінічна фармакологія гіпотензивних лікарських препаратів центральної дії
  9. 6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації Helicobacter pylori (Нр)
  10. 6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації Helicobacter pylori (Нр)