загрузка...

2.4. Комбіноване застосування антибактеріальних лікарських препаратів. Взаємодія їх з іншими препаратами

У процесі фармакотерапії інфекційних хвороб виникає потреба комбінувати антибактеріальні засоби для підсилення ефекту. Крім того, інфекційна патологія дуже часто поєднується з хронічними змінами внутрішніх органів (виразкова хвороба шлунка і 12 палої кишки, пієло- чи гломерулонефрит, гепатит, бронхіальна астма, артеріальна гіпертонія, СН, цукровий діабет), які постійно контролюються певними групами ЛЗ.

Комбінація препаратів різних фармакологічних груп на етапах фармакокінетики змінює ефективність ЛЗ. Бензилпеніцилін й інші пеніциліни не можна призначати одночасно з НПЗП. Комбіноване призначення ампіциліну з алопуринолом посилює можливість виникнення алергічних реакцій, ефективність антикоагулянтів, аміноглікозидів, знижує ефективність пероральних контрацептивів.

Амоксицилін і цефалоспорин не призначають одночасно з бактеріостатичними засобами, не змішують в одному шприці з іншими препаратами.

Цефалоспорини не поєднуються з еритроміцином. Більшість з них не застосовуються з петльовими діуретиками, етанолом. При потребі комбінувати з іншими антибіотиками не слід їх змішувати в одному шприці – спочатку цефалоспорин, потім аміноглікозид. Цефазолін не поєднувати з антикоагулянтами непрямої дії – підвищується кровоточивість. Обережно при поєднанні з аміноглікозидами та поліміксинами – можливе підвищення нефротоксичності.

Тетрацикліни не застосовуються одночасно з ерготаміном, вітаміном С, препаратами кальцію, стрептоміцином, пеніциліном. Вони знижують рівень протромбіну крові у хворих, що приймають антикоагулянти. Порушується їх всмоктування антацидами, прийомом солей кальцію, магнію, заліза, виведення пришвидшується алкоголем, барбітуратами, фенітоїном. Тетрацикліни знижують активність пероральних контрацептивів. Рекомендовано приймати їх з вітамінами групи В і ністатином. Тетрацикліни створюють стійкі сполуки з кальцієм у кістковій тканині (жовто-сіро-коричневі зуби). При одночасному застосуванні їх з ретинолом зростає ризик розвитку внутрішньочерепної гіпертензії.

Аміноглікозиди при одночасному застосуванні з нефротоксичними препаратами інших лікарських груп посилюють свою нефротоксичність. Токсичність гентаміцину підсилюють препарати, що блокують нервово-м’язову передачу (засоби для наркозу, міорелаксанти), можливе також при цьому пригнічення дихання.

Макроліди конкурують з цитохромом P450, можуть змінювати безпечність і ефективність препаратів, що застосовуються одночасно з ними. Макроліди з антигістамінними засобами II покоління посилюють концентрацію їх метаболітів з кардіотоксичною дією й аритмогенним ефектом (подовження інтервалу Q-Т на ЕКТ). Еритроміцин підвищує в крові концентрацію теофіліну, кофеїну, теоброміну, карбамазепаму. Кларитроміцин несумісний з алкалоїдами ріжків, терфенадином, підвищує в крові, рівень теофіліну, підсилює ефекти дигоксину й варфарину.

Карбапеми слід вводити лише з дозволеними розчинниками, враховувати можливість фармакокінетичної взаємодії. Поєднання іміпенему з ганцикловіром може викликати генералізовані судоми.

Глікопептиди є ото- і нефротоксичні. Ця властивість посилюється при комбінації з нейро- або нефротоксичними засобами (фуросемідом, аміноглікозидами). Одночасне застосування ванкоміцину й засобів для анестезії супроводжується гіперемією шкіри, розвитком гістаміноподібної реакції.

Можливі взаємодії сульфаніламідних препаратів з препаратами інших груп і результати при цьому подані в табл.22.

ТАБЛИЦЯ 22

Можлива взаємодія сульфаніламідних препаратів з іншими лікарськими

засобами та харчовими продуктами (за Л.С. Страчунським та співавт., 2002;

Л.В. Дериведмідь та співавт., 2001; Л.В. Савченковою та співавт., 2003)

Препарат Сульфаніламід Результат взаємодії
Триметоприм Усі сульфаніламіди Підвищення сили та розширення спектра протимікробної дії
Непрямі антикоагулянти

Підвищення ризику кровотеч (симптоми передозування непрямих антикоагулянтів)
Синтетичні гіпоглікемічні засоби Усі сульфаніламіди Гіпоглікемія (симптоми передозування синтетичних гіпоглікемічних засобів), перехресні алергійні реакції
НПЗП

Симптоми передозування НПЗП, пригнічення кровотворення
Місцеві анестетики (бензокаїн, прокаїн, прокаїнамід)

Зелені частини рос-

лин, цвітна капуста, шпинат, боби (рослини, що містять велику кількість парааміно-бензойної кислоти)

Зниження активності сульфаніламідів

Кислі продукти (лимон, журавлина, томати) Усі сульфаніламіди (більше сульфаніламід, сульфацетамід, фталілсульфапіри-дазин, сульфамоно-метоксин) Підвищення ризику розвитку кристалурії
Аскорбінова кислота, гексаметилентетрамін (засоби, що підкислюють сечу) Усі сульфаніламіди (більше — сульфаніламід, сульфадимезин, фталілсуль-фапіридазин, суль-фамонометоксин)

Похідні аміносаліци-лової кислоти (месалазин, салазидиметоксин) Сульфаніламіди тривалої дії Забезпечення протимікробної та протизапальної дії
Антибіотики Фталілсульфатіазол (фталазол) Потенціювання антибак-

теріального ефекту

Хлорамфенікол (левоміцетин) Усі сульфаніламіди Пригнічення кровотворення
Сульфаніламіди, що

добре всмоктуються

Фталілсульфатіазол (фталазол) Потенціювання антибак-

теріального ефекту

β-Лактамні антибіо-

тики

Сульфадиметоксин Зниження ефекту антибіотиків
Рифампіцин Сульфаметоксазол/триметоприм

Зменшує період напіввиведен-

ня триметоприму

Діуретики (більше

тіазиди)

Підвищення ризику розвитку

тромбоцитопенії, перехресні алергійні реакції

Похідні саліцилової

кислоти

Підвищення дії похідних салі-

цилової кислоти

Пероральні контра-

цептиви

Зниження надійності контра-

цепції (пригнічення кишкової мікрофлори та зменшення кишково-печінкової циркуляції гормональних сполук)

Фолієва кислота Сульфадиметоксин,

сульфален, сульфадимезин, сульфаметоксипіридазин, сульфамонометоксин, сульфаніламід, сульфатіазол, сульфатіазол срібла, сульфацетамід, сульфінпіразон

Знижується ефективність сульфаніламідів (конкурентний

антагонізм)

Протиепілептичні лікарські засоби Усі сульфаніламіди Підвищується побічна дія протиешлептичних препаратів
Протисудомні засоби Підсилюється побічна дія сульфаніламідів за рахунок збіль­шення їх вільної фракції в крові
Циклоспорин Сульфадіазин, сульфамонометоксин Підсилюється побічна дія циклоспорину
Метотрексат Сульфадиметокс ин, сульфадимезин,

сульфален, сульфа-метоксипіридаз, сульфасалазин, сульфамонометоксин, сульфаніламід, сульфатіазол срібла

Підсилюється дія метотрексату
Протималярійні лікарські засоби Сульфадіазин

Підсилюється побічна дія протималярійних препаратів

Цитостатичні лікарські засоби
Аміодарон Сульфадіазин Підсилюється побічна дія аміо-дарону
Гормональні контрацептиви Сульгін, сульфамонометоксин Підсилюється побічна дія сульфаніламідів

При лікуванні нітрофуранами слід ураховувати їх антагонізм з сульфаніламідами і налідиксивою кислотою.

Оскільки фуразолідон є антагоністом МАО, а це підвищує активність адреноміметиків прямих і непрямих, не можна призначати їх з препаратами цих груп, а також з інгібіторами МАО, не вживати при лікуванні алкоголь і сир.

При застосуванні фторхінолонів можливі комбінації з препаратами інших груп і виникнення різних ефектів, представлених в таблиці 23.

ТАБЛИЦЯ 23

Взаємодія фторхінолонів з препаратами інших фармакологічних груп

(Е.Н. Падейская, В.П. Яковлев, 1 995)

Препарати Можливі ефекти Механізм взаємодії Фторхінолони,

для яких можлива взаємодія

Антациди,

препарати

вісмуту, сукральфат

Зниження біодоступ-

ності фторхінолонів

Зв'язок фторхі-

нолонів з іонами

металів

Усі фторхінолони
Теофілін, амінофілін Передозування ксан-

ТИН1В

Інгібування фтор-

хінолонами мета-

болізму ксантинів

Норфлоксацин,

пефлоксацин, ципрофлоксацин

Пероральні

антикоагу-

лянти

Зниження згортання

крові

Норфлоксацин,

пефлоксацин,

Офлоксацин, ципрофлоксацин

НПЗП Підвищення збуд-

Ливості ЦНС,

судоми

Інгібування про-

цесу зв'язування

ГАМК із рецепто-

рами

Норфлоксацин,

офлоксацин, ломефлоксацин, ципрофлоксацин

Алкоголь Підвищення збуд-

ливості ЦНС,

судоми

Інгібування про-

цесу зв'язування

ГАМК з рецепторами

Усі фторхінолони

Метронідазол,

іміпенем

Підсилення побічної

дії на центральну нервову систему

Азлоцилін, ци-

метидин внут-

рішньовенно,

пробенецид

Підвищення концен-

трації фторхінолонів

у крові

Зниження ка-

нальцевої секреції

Фторхінолони, що

виводяться переважно із сечею

Інфузійні розчини з лужним рН Зниження антибак-

теріального ефекту

Нейтралізація Фторхінолони для

внутрішньовенного введення

Глюкокорти-

костероідні засоби

Тендовагініт, розрив

сухожиль

Моксифлоксацин

Метронідазол підвищує токсичність алкоголю, пероральних антикоагулянтів (кумариновий ряд). Поєднання метронідазолу з барбітуратами знижує ефективність першого. Переважну більшість антибіотиків не слід змішувати з іншими препаратами в одному шприці, ін’єкційними розчинами, особливо натрійвмісними.

Противірусні препарати посилюють ото- і нефротоксичність при застосуванні з препаратами, що мають таку ж побічну дію. При вживанні зидовудину й ганцикловіру підвищується ризик розвитку анемії й нейропенії.

Рівень противірусних препаратів різко знижується при застосуванні разом з препаратами-інгібіторами цитохрому Р450. При одночасному застосуванні статинів з індинавіром посилюються рабдоміоліз.

<< | >>
Источник: В. П. Черних, І. А. Зупанця, І.Г.Купновицької. КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський національний медичний університет2013. 2013

Еще по теме 2.4. Комбіноване застосування антибактеріальних лікарських препаратів. Взаємодія їх з іншими препаратами:

  1. Взаємодія з іншими лікарськими препаратами
  2. Взаємодія з іншими лікарськими препаратами
  3. Взаємодія з іншими речовинами та лікарськими препаратами
  4. Взаємодія з іншими лікарськими препаратами
  5. Взаємодія з іншими лікарськими препаратами
  6. Взаємодія з іншими лікарськими препаратами
  7. Взаємодія з іншими речовинами та лікарськими препаратами
  8. Взаємодія з іншими речовинами та лікарськими препаратами
  9. 9.3. Сучасні лікарські форми для усуненні профілактики вітамінної недостатності, особливості їх застосування. Взаємодія вітамінних препаратів з їжею й алкоголем. Застосування препаратів у населення різних контингентів
  10. МЕТАБОЛІЗМ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ПРИ ЛІКАРСЬКИХ ВЗАЄМОДІЯХ
  11. Взаємодія М-холінолітиків з іншими лікарськими засобами