1.7. Комбіновані лікарські препарати для лікування артеріальної гіпертензії

Дуже важливими для раціонального лікування є фіксовані комбіновані препарати, для створення яких застосовують удосконалені лікарські форми. До переваг низькодозових комбінованих антигіпертензивних препаратів можна віднести наступні: простота і зручність прийому для пацієнта; полегшення титрування доз; простота прописування препарату; підвищення прихильності пацієнтів; зменшення частоти небажаних явищ за рахунок зниження доз компонентів; зменшення ризику використання нераціональних комбінацій; упевненість в оптимальному і безпечному дозовому режимі; зниження ціни.

Недоліками є фіксовані дози компонентів, труднощі в ідентифікації причини небажаних явищ, відсутність упевненості в необхідності всіх вживаних компонентів. Додатковими вимогами до комбінованих препаратів є відсутність непередбачуваних фармакокінетичних взаємодій і оптимальне співвідношення залишкового і максимального ефектів.

Раціональний підбір компонентів створює передумови для призначення один раз в добу препаратів, які при монотерапії доводиться застосовувати два або навіть три рази в добу (деякі бета-адреноблокатори, інгібітори АПФ й антагоністи кальцію).

Комбінація двох діуретиків - тіазидного і калійзберігачого, наприклад, амілорид+гідрохлоротіазид, спіронолактон+гідрохлоротіазид, триамтерен+ гідрохлоротіазид (тріампур) дозволяє попередити втрату калію й магнію, проте в даний час практично не застосовується, враховуючи наявність інгібіторів АПФ, які дозволяють не лише ефективно попередити гіпокаліємію і гіпомагніємію, але і краще переносяться.

Можлива комбінація тіазідного діуретика й бета-адреноблокатора: тенорік (атенолол 50 або 100мг+хлорталідон 12,5 або 25мг), лопресор (метопролол 50 або 100мг+гідрохлоротіазид 25 або 50мг) й індерід (пропранолол 40 або 80мг+гідрохлоротіазид 25мг). Бета-адреноблокатор модулює наступні можливі наслідки вживання діуретика: тахікардію, гіпокаліємію й активацію ренін-ангіотензинової системи. Діуретик здатний усунути затримку натрію, обумовлену бета-адреноблокатором. Подібна комбінація забезпечує контроль АТ у 75% випадків. Проте необхідне уточнення наслідків тривалого вживання цієї комбінації із-за можливої несприятливої дії компонентів на ліпідний, вуглеводний, пуриновий обмін, а також сексуальну активність.

Комбінація діуретика й інгібітора АПФ або блокатора AT-рецепторів є високо ефективною. Вона забезпечує вплив на два основні патофізіологічні механізми АГ: затримку натрію й води і активацію ренін-ангіотензинової системи. Частота контролю АТ підвищується до 80%. Блокатори ренін-ангіотензинової системи усувають гіпокаліємію, гіпомагніємію, дисліпідемію, порушення вуглеводного обміну, які можуть розвинутися при монотерапії діуретиками. Вживання блокатора AT1-рецепторів лозартану сприяє зниженню рівня сечової кислоти. Подібні комбінації вельми перспективні у пацієнтів з гіпертрофією лівого шлуночка й діабетичною нефропатією. Найбільш відомими комбінованими препаратами такого складу є капозид (каптоприл 25 або 50мг+ гідрохлоротіазид 15 або 25мг), ко-ренітек (еналаприл 10мг+гідрохлоротіазид 12,5мг), гізаар (лозартан 50мг+гідрохлоротіазид 12,5мг). Ефективною комбінацією є ноліпрел (периндоприл 2мг з метаболічно нейтральним діуретиком індапамідом 0,625мг).

Комбінація інгібітора АПФ з антагоністом кальцію є дуже сприятливою.

Інгібітори АПФ нейтралізують можливу активацію симпато-адреналової системи під дією антагоністів кальцію. Володіючи венодилатуючими властивостями, інгібітори АПФ зменшують частоту периферичних набряків, що розвиваються унаслідок артеріолярної дилатації під впливом антагоністів кальцію. З іншого боку, натрійуретична дія антагоністів кальцію створює негативний баланс натрію і підсилює гіпотензивну дію інгібіторів АПФ. На даний час існує декілька фіксованих комбінацій препаратів цих класів: лотрель (амлодіпин 2,5 або 5мг+беназеприл 10 або 20мг), тарка (верапаміл ER + трандолаприл в наступних дозах в мг - 180/2, 240/1, 240/2, 240/4), лексель (фелодипін 5мг +еналаприл 5мг).

Поєднання антагоніста кальцію (дигідропиридинового) й бета-адреноблокатора раціональне з позиції гемодинамічної й метаболічної взаємодії. Воно має теоретичну обґрунтованість і практичну цінність. Комбінація високо вазоселективного дигідропиридинового антагоніста кальцію фелодипіну й кардіоселективного β-адреноблокатора метопрололу в дозах 5 і 50мг (логімакс) має виражену кардіопротективну дію при лікуванні і профілактиці інфаркту міокарда й відсутній вплив на вуглеводний і ліпідний обмін.

ТАБЛИЦЯ 19

Тип комбінації Комбінація препаратів у фіксованій дозі, мг
Інгібітори АПФ і БКК Амлодипін-беназеприл гідрохлорид (2.5/10, 5/10, 5/20, 10/20)

Еналаприл-фелодипін (5/5)

Трандолаприл-верапаміл (2/180, 1/240, 2/240, 4/240)

Інгібітори АПФ і діуретики Беназеприл-гідрохлоротіазид (5/6. 25, 10/12. 5, 20/12. 5, 20/25)

Каптоприл-гідрохлоротіазид (25/15, 25/25, 50/15, 50/25)

Еналаприл-гірохлоротіазид (5/12. 5, 10/25)

Фозиноприл-гідрохлоротіазид (10/12. 5, 20/12. 5)

Лізиноприл-гідрохлоротіазид (10/12. 5, 20/12. 5, 20/25)

Моексиприл-гідрохлоротіазид (7.5/12.5, 15/25)

Квінаприл-гідрохлоротіазид (10/12. 5, 20/12. 5, 20/25)

БРА і діуретики Кандесартан-гідрохлоротіазид (16/12. 5, 32/12. 5)

Епросартан-гідрохлоротіазид (600/12.5, 600/25)

Ірбесартан-гідрохлоротіазид (150/12.5, 300/12.5)

Лосартан-гідрохлоротіазид (50/12. 5, 100/25)

Олмесартан медоксоміл-гідрохлоротіазид (20/12. 5, 40/12. 5, 40/25)

Телмісартан-гідрохлоротіазид (40/12. 5, 80/12. 5)

Валсартан-гідрохлоротіазид (80/12. 5, 160/12.5, 160/25)

ББ і діуретики Атенолол-хлорталідон (50/25, 100/25)

Бісопролол-гідрохлоротіазид (2.5/6.25, 5/6. 25, 10/6. 25)

Метопролол-гідрохлоротіазид (50/25, 100/25)

Надолол-бендрофлуметіазид (40/5, 80/5)

Пропранолол LA-гідрохлоротіазид (40/25, 80/25)

Тимолол-гідрохлоротіазид (10/25)

Препарат центральної дії і діуретик Метилдопа-гідрохлоротіазид (250/15, 250/25, 500/30, 500/50)

Резерпін-хлорталідон (0.125/25, 0.25/50)

Резерпін-хлоротіазид (0.125/ 25, 0.25/50)

Резерпін-гідрохлоротіазид (0.125/25, 0.125/50)

Діуретик і діуретик Амілорид-гідрохлоротіазид (5/50)

Спіронолактон-гідрохлоротіазид (25/25, 50/50)

Тріамтерен-гідрохлоротіазид (37.5/25, 75/50)

<< | >>
Источник: В. П. Черних, І. А. Зупанця, І.Г.Купновицької. КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський національний медичний університет2013. 2013

Еще по теме 1.7. Комбіновані лікарські препарати для лікування артеріальної гіпертензії:

  1. ЛІКУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
  2. ЛІКУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
  3. 6.3. Сучасні лікарські форми для лікування застуди й особливості їх використання. Взаємодія безрецептурних ЛП для для лікування простуди з їжею й алкоголем
  4. 4.8. Комбіновані ЛП для лікування бронхообструктивного синдрому
  5. 4.8. Комбіновані ЛП для лікування бронхообструктивного синдрому
  6. 8.4. Сучасні лікарські форми для лікування болю голови. Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Особливості лікування людей у різні вікові періоди
  7. Сучасні лікарські форми для лікування розладів травлення
  8. 10.6. Сучасні лікарські форми для лікування місцевої алергії
  9. 5.3.Сучасні лікарські форми для лікування місцевих розладів кровообігу
  10. 3.3. Сучасні лікарські форми для лікування порушень діяльності нервової системи. Взаємодія безрецептурних ЛП для лікування порушень діяльності нервової системи з алкоголем
  11. 3.9. Сучасні спеціальні лікарські форми для лікування захворювань опорно-рухової системи
  12. Н: ГОРМОНАЛЬНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ СИСТЕМНОГО ВЖИВАННЯ (ЗА ВИНЯТКОМ СТАТЕВИХ ГОРМОНІВ). Н02. КОРТИКОСТЕРОЇДИ ДЛЯ СИСТЕМНОГО ВЖИВАННЯН02А. ПРОСТІ ПРЕПАРАТИ КОРТИКОСТЕРОЇДІВ ДЛЯ СИСТЕМНОГО ВЖИВАННЯ. Н02АВ. Глюкокортикоїди
  13. 7.3.Сучасні лікарські форми для лікування порушень функції кістково -м’язової системи і особливості їх використання, взаємодія з їжею й алкоголем
  14. Взаємодія безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування розладів травлення з їжею, алкоголем і з іншими препаратами. Критерії ефективності терапії безрецептурними засобами для симптоматичного лікування розладів травлення
  15. Комбіновані препарати
  16. С: ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ. С01. ПРЕПАРАТИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ СЕРЦЯ С01А. СЕРЦЕВІ ГЛІКОЗИДИ
  17. 1.2. Оригінальні та генеричні лікарські препарати. Самолікування й фармацевтична опіка
  18. Взаємодія безрецептурних ЛП для для лікування простуди з їжею й алкоголем
  19. Лікарські препарати, які чинять токсичну дію на стан кровотворної системи
  20. 9.4. Вимоги до зберігання вітаміновмісних лікарських препаратів у домашніх умовах. Критерії ефективності терапії без рецептурними лікарськими препаратами для усунення і профілактики вітамінноїнедостатності. Ознаки передозування, шляхи його профілактики та лікування