Окремі клінічні форми порушень серцевого ритму.


Мал. 1. Схема механізму re-entry-циркуляції імпульсу по волокнах Пуркіньє:

1— пучок Гіса; 2 — гілка волокна Пуркіньє; 3 — кардіоміоцит; 4— ділянка

сповільненого проведення імпульсу в антероградному напрямку і вільного

проведення в ретроградному напрямку

Синусова брадикардія - стан, при якому ЧСС становить менш 60 ударів у хвилину. У фізично тренованих людей це є нормою. Тільки в тих випадках, коли синусова брадикардія призводить до зниження серцевого викиду, вона може мати зовнішні прояви. Якщо синусова брадикардія супроводжується зниженням серцевого викиду, то можуть відзначатися слабість, запаморочення, втрата свідомості. У інших випадках проявів даної аритмії може й не бути.

Фібриляція передсердь (миготлива аритмія) є досить розповсюдженим порушенням ритму серця. При миготливій аритмії синусовий вузол перестає бути головним водієм ритму. Спостерігаються нерегулярні скорочення різних ділянок передсердь із загальною частотою від 350 до 600 у хвилину. І тільки деякі із цих передсердних скорочень проводяться на шлуночки. Отже, при фібриляції передсердь частота скорочення передсердь завжди більше частоти скорочень шлуночків серця. У свою чергу, частота шлуночкових скорочень при фібриляції передсердь завжди більше частоти пульсу. Такий дефіцит пульсу пов'язаний з тим, що не кожне скорочення шлуночків серця проводиться на артерії зап'ясть, де найчастіше й досліджують пульс. Фібриляція передсердь може бути як пароксизмальною, що виникає раптово й на короткий час, так і постійною - в інших випадках. У більшості випадків фібриляція передсердь є ускладненням захворювань серця (ІХС, вади серця, артеріальна гіпертензія й ін.) і щитовидної залози (гіпертиреоз). Небезпека фібриляції передсердь полягає у формуванні тромбів, що призводять до виникнення тромбоемболії, інфаркту міокарда, інсульту тощо.

Тріпотіння передсердь зустрічається рідше, ніж фібриляція передсердь. У більшості випадків тріпотіння передсердь відзначається правильною частотою передачі імпульсу від передсердь до шлуночків, наприклад, 2:1, 3:1; 4:1 і ін. Частота скорочень шлуночків при цьому може досягати 200-220 ударів у хвилину.

Пароксизм фібриляції передсердь проявляється нерегулярним серцебиттям, що хворі описують як «блукання» серця по грудній клітці. Нерідко під час пароксизму фібриляції передсердь хворі відзначають слабість, появу задишки, запаморочення й нудоти як наслідок зниження серцевого викиду й погіршення кровопостачання головного мозку. Постійна форма миготливої аритмії, особливо у хворих, що одержують медикаментозне лікування, звичайно скарг не викликає.

Шлуночкова тахікардія характеризується частотою серцевих (шлуночкових) скорочень понад 120 у хвилину. Даний вид аритмії часто зустрічається в перші години інфаркту міокарда й при ряді інших захворювань серця. Нестійка, тривалістю менш 30 секунд, шлуночкова тахікардія може не супроводжуватися якими-небудь зовнішніми проявами, тоді як стійка шлуночкова тахікардія завжди є потенційно небезпечною для життя станом, що супроводжується різким зниженням серцевого викиду й артеріального тиску. Наслідками цих подій є розлади кровообігу в різних внутрішніх органах, що приводить до порушення життєдіяльності організму в цілому. Шлуночкова тахікардія підлягає обов'язковому лікуванню. У ряді випадків шлуночкова тахікардія може трансформуватися у фібриляцію шлуночків. Супроводжується різким погіршенням самопочуття хворих, появою запаморочення, слабості й втратою свідомості. На початку нападу шлуночкової тахікардії хворі можуть відзначати виражене серцебиття, при цьому неможливо підрахувати частоту пульсу.

Фібриляція шлуночків - різновид аритмії, при якій шлуночки серця скорочуються хаотично з великою частотою. Серцевий викид і артеріальний тиск падають до нуля, що може спровокувати зупинку кровообігу (асистолію). Фібриляція шлуночків також приводить до різкого погіршення самопочуття з наступною втратою свідомості. Тому фібриляція шлуночків, на відміну від інших аритмій, є найнебезпечнішою для життя, при відсутності лікування приводить до смерті хворого.

Блокади серця є наслідком порушення поширення серцевого імпульсу аж до його повної зупинки на певній ділянці провідної системи серця. Імпульс може блокуватися в синусовому (синоатріальна блокада) і атріовентрикулярному вузлах (атріовентри­кулярна блокада), а також на рівні пучка Гіса і його ніжок. Блокади серця можуть бути як минаючі, так і постійними, частковими (неповними) або повними. При ряді блокад можуть відзначатися випадання одиночних або декількох послідовних серцевих скорочень тривалістю до декількох секунд. Блокада правої ніжки пучка Гіса часто є вродженою, тоді як блокада однієї або обох гілок лівої ніжки пучка Гіса зустрічається переважно при захворюваннях серця (вади серця, ІХС і ін.). Ці блокади також, як і блокада правої ніжки пучка Гіса, звичайно себе ніяк не проявляють. Потенційно небезпечною є комбінація блокад гілок і ніжок пучка Гіса, тому що це може частково або повністю блокувати проведення серцевого імпульсу на шлуночки серця (трьохпучкова блокада). Ця блокада може негативно позначитися на скоротливій функції серця, привівши до появи слабості, запаморочення й втрати свідомості.

Синдром слабості синусового вузла є збірним поняттям, що включає в себе стійку синусовую брадикардію, а також деякі різновиди блокад, що виникають у межах синусового вузла. При цьому захворюванні серцевий імпульс або не залишає синусовий вузол зовсім, або блокується в атріовентрикулярному вузлі. Функцію синусового вузла беруть на себе нижчележачі ділянки провідної системи. При відсутності чергового імпульсу із синусового вузла може розвинутись фібриляція передсердь. Хоча нерідко мають місце періоди прискореного неправильного серцебиття, які чергуються з періодами брадикардії, що проявляється запамороченням, втратами свідомості й порушенням скоротливої функції серця - слабістю, задишкою, набряками ніг і т.д.

Діагностика включає застосування електрокардіографії, холтеровського моніторування (24-годинний запис ЕКГ із наступним комп'ютерним аналізом), що використовується для виявлення минаючих порушень серцевого ритму й провідності.

Лікування. Класифікація антиаритмічних препаратів Вільямса в модифікації Сінха і Гаррісона (1979):

І клас – блокатори швидких натрієвих каналів клітинної мембрани (мембраностабілізуючі засоби):

А - подовжувачі рефрактерного періоду (хінідин, прокаїнамід, аймалін);

Б - скорочувачі рефрактерного періоду (лідокаїн, тримекаїн, мексилетин);

С - препарати, що мало впливають на рефрактерний період (пропафенон, морацизин, етацизин, флекаїнід.

ІІ клас – блокатори β-адренорецепторів (пропранол, атенолол, бісопролол, метопролол, соталол і ін.).

ІІІ клас – блокатори калієвих каналів (аміодарон, соталол, бретилію тозилат);

ІV клас – блокатори повільних кальцієвих каналів (верапаміл, диатиазем).

Для припинення нападів життєвонебезпечних аритмій, таких, як шлуночкова тахікардія й фібриляція шлуночків, а також для відновлення нормальної серцевої діяльності застосовують екстренну кардіоверсію (дефібриляція) - вплив розрядом електричного струму.

<< | >>
Источник: В. П. Черних, І. А. Зупанця, І.Г.Купновицької. КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський національний медичний університет2013. 2013

Еще по теме Окремі клінічні форми порушень серцевого ритму.:

  1. ПАРОКСИЗМАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ РИТМУ
  2. ♦ Класифікація порушень ритму за В.Л. Дощициним
  3. ПАРОКСИЗМАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ РИТМУ (проф. А. Я. Кузьменко, канд. мед. наук Ю. О. Марценюк)
  4. Форми порушень менструального циклу. Аменорея
  5. 3.3. Сучасні лікарські форми для лікування порушень діяльності нервової системи. Взаємодія безрецептурних ЛП для лікування порушень діяльності нервової системи з алкоголем
  6. 7.3.Сучасні лікарські форми для лікування порушень функції кістково -м’язової системи і особливості їх використання, взаємодія з їжею й алкоголем
  7. Вам необхідно звернутися до лікаря для лікування основного захворювання.bgcolor=white> Вам необхідно звернутися до лікаря. Можливо, порушення сну пов’язане з прийомом медикаментів Чи є у вас: - захворювання травного тракту; - захворювання органів дихання; - захворювання серцево-судинної системи; - захворювання м’язів, суглобів; - ендокринні захворювання; - інфекційні захворювання? Фармацевтична опіка при застосуванні ЛП для симптоматичного лікування тривожних станів, астенії й безсоння
  8. 9.8. Сучасні лікарські форми, що використовуються в ендокринології
  9. КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ НЕДОСТАТНОСТІ ПЕЧІНКИ
  10. Серцево-судинна система
  11. Рідкісні форми гестозів
  12. РОЗДІЛ 4. ПОРУШЕННЯ СЕРЦЕВОЇ ПРОВІДНОСТІ
  13. ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ У ДІТЕЙ
  14. Класифікація порушень менструального циклу
  15. Захворювання серцево-судинної системи
  16. Захворювання серцево-судинної системи
  17. І— Стан плода. астота серцевих скорочень
  18. Розділ 2. СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВО-МОЗКОВА РЕАНІМАЦІЯ
  19. КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ГОСТРОЇ ДИХАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
  20. РАПТОВА СЕРЦЕВА СМЕРТЬ - АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА КАРДІОЛОГІЇ