4.9. Побічна дія ЛП, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи

Адреноміметики, особливо неселективні, викликають ряд побічних ефектів з боку багатьох органів і систем:

- з боку серцево-судинної системи: тахікардія, зниження АТ, стенокардитичні болі в грудній клітці;

- з боку ЦНС: неспокій, порушення сну, пригнічення, тремор, судоми, головний біль;

- з боку органів травлення: тошнота, блювання;

- з боку дихальної системи: деструкція миготливого епітелію бронхів.

Похідні ксантинів. Ееуфілін при застосуванні всередину може викликати диспепсичні явища, пов'язані з подразненням слизової оболонки шлунка й кишок; має збуджувальний вплив на центральну нервову систему (відчуття неспокою, тремтіння, судоми, галюцинації) і кардіотонічний вплив — тахікардія, аритмії, недостатність серця, артеріальна гіпертензія, венозний застій, набряк мозку. Теофілін здатний викликати нудоту, блювання, пронос, збудження, головний біль; у випадках передозування можливі епілептичні напади.

Відхаркувальні рефлекторної дії у великих дозах можуть спровокувати блювання (як блювотні засоби не використовуються, оскільки викликають тривалу нудоту і дуже подразнюють слизову оболонку шлунка), резорбційної дії - у випадках тривалого застосування препаратів йоду можуть розвинутись явища йодизму (нежить, слиновиділення, вугроподібний висип на шкірі), що пов'язане з подразнювальним впливом йоду в місцях виділення. У таких випадках препарат слід відмінити.

Протикашльові засоби можуть викликати побічні ефекти у вигляді диспепсії, алергії, пониження АТ. Крім того, кодеїн­вмісні препарати викликають закрепи, пригнічення дихального центру, залежність.

Глюкокортикостероїди при тривалому системному застосуванні викликають: ожиріння, переважно в ділянці грудей, живота, шийного відділу хребта, появу гіперемованого місяцеподібного обличчя; психози, емоційну лабільність; сухість шкіри, багрові стрії; акне, гірсутизм; атрофію м’язів; остеопороз (можливі переломи хребців); гіперсекрецію та підвищення кислотності шлункового соку, що веде за собою розвиток виразок ШКТ; гіперглікемію (стероїдний цукровий діабет); артеріальну гіпертензію; затримку натрію, набряки; розвиток катаракти, глаукоми, ураження зорового нерва; активацію туберкульозного процесу; пригнічення функції наднирників; вторинні грибкові та вірусні захворювання; дають синдром відміни – погіршення перебігу захворювання, зниження АТ, різку слабість, тошноту, блювання, артралгії, мілгії, болі в животі, головний біль.

Шляхи подолання побічних ефектів ГКС:

- старатися обходитися меншими дозами;

- комбінувати лікування з інгаляціями стабілізаторів мембран тучних клітин;

- призначати короткодіючі препарати (преднізолон, полькортолон, урбазон) і не застосовувати препарати тривалої дії (кеналог, дексазон);

- після зменшення симптомів повільно знижувати дозу (протягом 5-7 днів) до підтримуючої;

- для тривалого прийому щоденно застосовувати дозу менше 10 мг преднізолону;

- приймати препарат в першу половину дня, щоб концентрація перпарату співпадала з найбільшим викидом ендогенного кортизолу;

- спочатку добову дозу ділити на 2-3 прийоми;

- використовувати переривчасту терапію (наприклад, якщо підтримуюча доза 7,5 мг/добу, рекомендувати 15 мг через день);

- для зниження добової пероральної дози частину її замінити інгаляційним ГКС;

- використовувати раціональну дієтотерапію і голкорефлексотерапію;

- для профіліктики остеопорозу використовувати препарати кальцитоніну (міакальцик, кальцитрин), препарати кальцію.

Побічні ефекти антибіотиків є спільними для всієї великої групи антибактеріальних засобів - алергічні реакції (шкірні висипання, кропивниця, набряк Квінке, дуже рідко — анафілактичний шок), дисбактеріоз, кандидамікоз, що відображено у відповідній главі 2. Крім того, пеніциліни здатні викликати диспепсичні прояви (тошнота, блювання, пронос), при використанні високих доз – нейротоксичні ефекти (марення, судоми).

Цефалоспорини мають такі побічні ефекти, як і пеніциліни, бо вони перехресні з групою пеніциліну; крім того, - біль при внутрішньом’язовому введенні, при внутрішньовенному введенні – можливий розвиток флебіту, нефротоксичність (особливо цефалоридину), гематологічні реакції (лейкопенія, еозинофілія).

При використанні тієнаму побічні ефекти рідко виникають, переважно при введенні у м’яз у вигляді судом; можливі також тремор, артеріальна гіпотензія, блювання, кандидомікоз, флебіти, підвищення активності печінкових ферментів у крові

При застосуванні макролідів описані нудота, важкість та біль в епігастральній ділянці, діарея. Порівняно з іншими групами антибіотиків ці препарати є малотоксичними.

Є одиничні повідомлення про алергічні реакції з підвищенням або без підвищення температури тіла в поєднанні з еозинофілією та висипом на шкірі. Препарати групи макролідів не мають перехресних алергічних реакцій з антибіотиками, які мають бета-лактамне кільце (пеніциліни, цефалоспорини). Це дозволяє використовувати їх в осіб з алергічними реакціями на бета-лактамні антибіотики.

У деяких випадках розвивається інтоксикація, пов'язана з порушенням метаболізму препаратів у печінці. Найчастіше інтоксикація спостерігається в осіб, які перенесли в анамнезі гепатит або токсичне отруєння печінки. Достатньо часто метаболізм макролідів порушується при спадкових або набутих ензимопатіях (ферментопатіях), порфіріях. При інтоксикації можуть спостерігатися печінкові симптоми (розвиток печінкової жовтяниці) або мозкові симптоми (мозкова інтоксикація: нудота, блювання). Звичайно ці симптоми швидко минають після зниження дози препаратів або їх відміни, проведення детоксикаційної терапії.

При внутрішньовенному введенні макролідів можливий розвиток флебітів, перифлебітів та тромбозів, що вимагає відміни препарату.

Однак, не дивлячись на всі наведені вище побічні дії, слід відзначити, що макролідні антибіотики є одними з найбезпечніших і малотоксичних серед усіх антибактеріальних препаратів.

Фторхінолони можуть викликати алергічні реакції, диспепсичні явища, головний біль, безсоння, мають негативний вплив на хрящову тканину.

<< | >>
Источник: В. П. Черних, І. А. Зупанця, І.Г.Купновицької. КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський національний медичний університет2013. 2013

Еще по теме 4.9. Побічна дія ЛП, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи:

  1. 4.9. Побічна дія ЛП, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
  2. 10.5. Побічна дія ЛП, які застосовуються в алергології
  3. 1.10. Побічна дія ЛП, які застосовуються в кардіології
  4. 7.9. Побічна дія ЛП, які застосовуються в гепатології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
  5. 5.6. Побічна дія ЛП, які застосовуються в нефрології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
  6. 5.3. Клінічна фармакологія основних ЛП, що застосовуються для лікування інфекційних та імунозапальних захворювань сечовидільної системи
  7. 6.11. Побічна дія ЛП, які застосовуються при захорюваннях ШКТ і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення. Противиразкові препарати
  8. 6.11. Побічна дія ЛП, які застосовуються при захорюваннях ШКТ і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення. Противиразкові препарати
  9. 10.3. Клінічна фармакологія лікарських засобів, які застосовуються для лікування алергозів
  10. 4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
  11. 4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
  12. Вам необхідно звернутися до лікаря для лікування основного захворювання.bgcolor=white> Вам необхідно звернутися до лікаря. Можливо, порушення сну пов’язане з прийомом медикаментів Чи є у вас: - захворювання травного тракту; - захворювання органів дихання; - захворювання серцево-судинної системи; - захворювання м’язів, суглобів; - ендокринні захворювання; - інфекційні захворювання? Фармацевтична опіка при застосуванні ЛП для симптоматичного лікування тривожних станів, астенії й безсоння
  13. 3.8. Побічна дія ЛП, що застосовуються у ревматології. Поняття про НПЗП – гастропатії. Синдром Рея
  14. 9.7.Побічна дія ЛП, які використовуються в ендокринології
  15. 4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
  16. 4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
  17. 3.9. Сучасні спеціальні лікарські форми для лікування захворювань опорно-рухової системи
  18. 1.9. Підходи до раціонального вибору лікарських препаратів для лікування захворювань серцево-судинної системи
  19. ЗАХВОРЮВАННЯ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ І ВАГІТНІСТЬ
  20. 3.2. Захворювання суглобів і системи захворювання сполучної тканини, які потребують обов’язкового нагляду лікаря