3.2. Захворювання суглобів і системи захворювання сполучної тканини, які потребують обов’язкового нагляду лікаря

Найчастіше зустрічаються такі захворювання суглобів, як остеоартроз, подагра, остеопороз, які зустрічаються як правило у літньому віці або при порушеннях обміну речовин, патології ендокринних залоз. Крім того, важко перебігаючими й інвалідизуючими молодих людей є системні захворювання сполучної тканини: ревматизм (гостра ревматична лихоманка і хронічна ревматична хвороба серця), системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, системна склеродермія.

Остеоартроз (ОА) – це дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів, що характеризується первинною дегенерацією суглобового хряща з наступними змінами суглобових поверхонь, з розвитком крайових остеофітів, які призводять до деформації суглоба. У розвитку дегенеративних змін ключову роль відіграють два фактори: надмірне фізичне навантаження та зниження резистентності хряща до звичайного фізіологічного навантаження внаслідок травм, артриту, метаболічних та судинних змін у минулому.

Клінічні варіанти: коксартроз (ураження кульшового суглоба), гонартроз (ураження колінного суглоба), остеоартроз дистальних міжфалангових суглобів кисті.

Діагностичні критерії:

Клінічні: болі в суглобах, що виникають наприкінці дня чи/і в першу половину ночі; болі в суглобах, що виникають після механічного навантаження і зменшуються у спокої; деформація суглобів за рахунок кісткових розростань.

Рентгенологічні: звуження суглобової щілини, остеосклероз (заміна кісткової тканини склеротичною, наявність остеофітів (кісткових розростань).

Подагра – загальне захворювання, зумовлене порушенням пурино­вого обміну і відкладанням сечокислих сполук у тканинах, що призводить до розвитку запальних, деструктивних і склеротичних змін, найчастіше суглобів.

Концентрація сечової кислоти в сироватці крові в нормі 0,24 ммоль/л.

Головні синдроми і симптоми:

1.

Хронічний подагричний артрит. Частіше уражаються суглоби стоп: з’являється дефігурація суглоба, обмеження рухомості. Суглоби деформуються за рахунок вузликових утворень, кісткових розростань, підвивихів, контрактур. Першим уражається І-й плесно-фаланговий суглоб

2. Тофуси, частота виникнення яких пропорційна важкості та тривалості захворювання.

3. Подагрична нефропатія, виділяють 3 варіанти:

- інтерстиціальний нефрит;

- утворення каменів і формування сечо-кам’яної хвороби;

- гостра блокада нирок сечовою кислотою з розвитком гострої ниркової недостатності.

Найчастішою ознакою ураження нирок є помірно виражена протеїнурія. На тлі уролітіазу може розвиватися вторинний пієлонефрит. Тривалий перебіг інтерстиціального нефриту призводить до розвитку гломеруло- і нефросклерозу, формується хронічна ниркова недостатність.

4. Позасуглобові прояви подагри: уражаються м’язи, зв’язковий апарат (ахілліт), розвивається подагричний фарингіт, тонзиліт, подагра кісточок середнього вуха.

Остеопороз – це системне захворювання скелета, що характеризується низькою кістковою масою і пошкодженнями мікроархітектоніки кісткової тканини з наступним збільшенням крихкості і вірогідності переломів кісток.

Класичними симптомами остеопорозу є тріада:

- біль у кістках і суглобах, що не знімається нестероїдними протизапальними препаратами;

- переломи кісток, в тому числі в анамнезі;

- порушення осанки (посилення кіфозу, сколіотичні викривлення хребта, порушення ходи).

Ускладення – нетравматичні переломи кісток.

Діагностика: проведення комп’ютерної денситометрії з визначенням мінеральної щільності кісткової тканини, рентгенографія найбільш ураженої ділянки, визначення концентрації йонізованого кальцію в сироватці крові.

<< | >>
Источник: В. П. Черних, І. А. Зупанця, І.Г.Купновицької. КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський національний медичний університет2013. 2013

Еще по теме 3.2. Захворювання суглобів і системи захворювання сполучної тканини, які потребують обов’язкового нагляду лікаря:

  1. 4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
  2. 4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
  3. 1.2. Захворювання серцево-судинної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
  4. 6.2. Захворювання ШКТ та підшлункової залози, які вимагають обов'язкового нагляду лікаря
  5. 7.2. Захворювання гепатобіліарної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря
  6. 9.2. Захворювання ендокринної системи, що потребують обов’язкового втручання лікаря. Характеристика ускладнень. Підходи до медикаментозного лікування 9.2.1.Цукровий діабет
  7. 8.2. Захворювання кровотворної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря . Анемії
  8. 6.2. Захворювання ШКТ та підшлункової залози, які вимагаютьобов'язкового нагляду лікаря
  9. 10.2. Захворювання алергічної природи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря. Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
  10. Вам необхідно звернутися до лікаря для лікування основного захворювання.bgcolor=white> Вам необхідно звернутися до лікаря. Можливо, порушення сну пов’язане з прийомом медикаментів Чи є у вас: - захворювання травного тракту; - захворювання органів дихання; - захворювання серцево-судинної системи; - захворювання м’язів, суглобів; - ендокринні захворювання; - інфекційні захворювання? Фармацевтична опіка при застосуванні ЛП для симптоматичного лікування тривожних станів, астенії й безсоння
  11. 5.2. Захворювання нирок і сечовивідних шляхів, які вимагають обов’язкового втручання лікаря. Гострі ураження нирок: гострий пієлонефрит, гострий гломерулонефрит
  12. Основні синдроми при захворюваннях сполучної тканини
  13. Загрозливі симптоми при мікротравмах, які є обов’язковими для огляду лікарем:
  14. Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
  15. 3.1 Симптоми і синдроми при основних захворюваннях суглобів і м’язів
  16. 4.9. Побічна дія ЛП, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
  17. 4.9. Побічна дія ЛП, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи