10.3. Клінічна фармакологія лікарських засобів, які застосовуються для лікування алергозів

Глюкокортикостероїди. Ці препарати володіють вираженою протиалергічною дією, здійснюючи вплив на всі ланки патогенезу алергічної реакції. В той же час препарати даної групи володіють значною кількістю побічних дій, в зв’язку з чим в будь-якій лікарській формі (навіть для місцевого застосування) повинні призначатися виключно за рецептом після консультації лікаря!

Фармакодинаміка.

Глюкокортикоїди мають значну протизапальну дію, гальмуючи усі фази запалення. Це пов'язано з їх здатністю впливати на утворення медіаторів запалення, на судинний компонент, а також на клітини, що беруть участь у запаленні. Під впливом дії глюкокортикоїдів звужуються дрібні судини, зменшується проникність стінки капілярів й ексудація. У зоні запалення зменшується накопичення лейкоцитів, знижується активність макрофагів і фібробластів. Гормони індукують синтез у лейкоцитах спеціальних білків ліпокортинів, які пригнічують активність фосфоліпази А2. Пригнічується синтез арахідонової кислоти і відповідно зменшується продукція простаноїдів (простагландинів, тромбоксану), лейкотрієнів і фактора, що активує тромбоцити (ФАТ). Глюкокортикоїди стабілізують клітинні та лізосомні мембрани, запобігають звільненню лізосомних ферментів з протеолітичною активністю, у результаті пригнічується альтеративна фаза запалення.

Імунодепресивна дія глюкокортикоїдів пов'язана з пригніченням активності Т-і В-лімфоцитів, зменшенням продукції інтерлейкінів та інших цитокінів, зниженням вмісту комплементу в крові, циркулюючих лімфоцитів та макрофагів, а також пригніченням фактора — інгібітора міграції (МІФ). Протиалергічна дія глюкокортикоїдів зумовлена стабілізацією клітинних мембран базофільних гранулоцитів, які містять медіатори алергії.

Механізм протишокової дії глюкокортикоїдів полягає у збільшенні реакції судин на ендо- та екзогенні судинозвужувальні речовини, зростанні концентрації катехоламінів у тканинах, зменшенні вивільнення біогенних амінів, що перешкоджає подальшому розширенню судин, зниженню артеріального і венозного тиску, посиленні скорочень серця. Різновидом протишокової дії можна вважати антитоксичний ефект глюкокортикоїдів. Крім того, це важливий компонент антистресової дії препаратів.

Фармакокінетика. T1/2 природніх кортикостероїдів в плазмі – близько 1,5 год., синтетичних – 1,5 – 4 год. Тривалість дії глюкокортикостероїдів визначається T1/2 в тканинах. Для кортизолу цей показник складає 8-12 год., для дексаметазону – до 3 діб. Як правило, ті глюкокортикостероїди, які швидко виводяться з крові, швидко виводяться й з тканин. Близько 70% ендогенних кортикостероїдів метаболізується в печінці, де утворюються неактивні водорозчинні кон’югати, які виводяться з сечею.

<< | >>
Источник: В. П. Черних, І. А. Зупанця, І.Г.Купновицької. КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський національний медичний університет2013. 2013

Еще по теме 10.3. Клінічна фармакологія лікарських засобів, які застосовуються для лікування алергозів:

  1. 4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
  2. 4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
  3. 5.3. Клінічна фармакологія основних ЛП, що застосовуються для лікування інфекційних та імунозапальних захворювань сечовидільної системи
  4. 6.9. Клінічна фармакологія лікарських засобів для усунення больового синдрому при захворюваннях ШКТ
  5. Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
  6. Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
  7. Особливості використання лікарських засобів для лікування ШКТ при наявності супутньої патології. ЛП, які можуть негативно впливати на стан ШКТ та підшлункової залози
  8. Особливості використання лікарських засобів для лікування ШКТ при наявності супутньої патології. ЛП, які можуть негативно впливати на стан ШКТ та підшлункової залози
  9. 1.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які поліпшують мозковий кровообіг
  10. 4.9. Побічна дія ЛП, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
  11. 4.9. Побічна дія ЛП, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
  12. 6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
  13. 6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
  14. 6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації Helicobacter pylori (Нр)
  15. 6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації Helicobacter pylori (Нр)
  16. 7.5. Клінічна фармакологія ЛП для лікування вірусних та бактеріальних інфекцій гепатобіліарної системи
  17. Клінічна фармакологія антиаритмічних засобів
  18. 4.5. Клінічна фармакологія відхаркувальних і протикашлевих засобів