<<
>>

Безрецептурні ЛП для лікування тривожних станів, стресу, астенії й порушень сну

Для симптоматичного лікування стресу використовують амінокислоти (гліцин), анксіолітики (мебікар), антидепресанти рослинного походження (гіперицин), снодійні та седативні засоби рослинного походження (валеріана, пустирник, ментол з красавкою, конвалією, натрію бромідом, гвайфенезин з мелісою лікарською, звіробоєм і глодом, м’яту перцеву, пасифлору).

Броміди (натрію бромід, калію бромід) - заспокійливі засоби, які посилюють і концентрують процеси гальмування у корі головного мозку. Малі дози брому посилюють процес гальмування, не знижуючи процеси збудження. Показані для лікування хворих з неврозами, неврозоподібними станами, для усунення підвищеної дратівливості, безсоння, істерії.

Натрію бромід призначають усередину, а також внутрішньовенно: дорослим – 0,1 – 1 г 3 рази на добу; для дітей у віці до 1 року – 0,05 – 0,1 г; 10-14 років – 0,4 – 0,5 г.

Калію бромід призначають лише усередину в тих самих дозах, що й натрію бромід. У вену не вводять через можливу пригнічуючу дію іонів калію на збудливість та провідність міокарду. Порошок і таблетки по 0,5 г; розчини (1%, 2%, 3%) з фруктовим сиропом для застосування у дитячій практиці.

Препарати магнію (магнію сульфат, магне-В6) – застосовуються при вегетосудинній дистонії, тривалих цефалгіях, артеріальній гіпертензії, пост- травматичній енцефалопатії; застосовують як седативний, протисудомний, спазмолітичний засіб.

Препарати валеріани (настій коренів із кореневищами валеріани, настоянка валеріани, екстракт валеріани сухий у таблетках), комбіновані препарати – дорміплант, персен, санасон, деприм, беласпон, новопасит; заспокійливі збори – показані при неврастенії, безсонні, вегетосудинній дистонії. Зменшують рефлекторну збудливість ЦНС, сприяють загальному заспокоєнню; на здоровий організм препарати валеріани практично не впливають.

Настій валеріани призначають дорослим по 1-2 столові ложки, дітям раннього віку по 1 чайній, старшого віку – по 1 десертній ложці 3-4 рази на добу.

Настоянку валеріани приймають - дорослі по 20-30 крапель 3-4 рази на добу, діти – стільки крапель на 1 прийом, скільки дитині років. Валеріану в таблетках призначають по 1-2 таблетки 2-3 рази на добу. Настоянка валеріани входить до складу деяких препаратів, зокрема валокорміду, корвалолу, корвалдину тощо.

До складу заспокійливого збору входять: кореневища з коренями валеріани – 1 частина, листки м’яти перцевої та трилисника водяного – по 2 частини, шишки хмелю – 1 частина. Готують на водяній бані, приймають по 1/4- 1/3 склянки 1-2 рази на добу після їди.

Краплі камфорно-валеріанові – настоянка валеріани – 100 мл, камфора – 10 г; застосовують по 15-20 крапель 3 рази на добу як заспокійливий засіб.

Дорміплант – екстракт з коренів валеріани – 0,16 г та екстракт з листків меліси – 0,08 г. Призначають по 2 таблетки 1-2 рази на добу як седативний та снодійний засіб.

Персен – комбінований заспокійливий засіб, що містить екстракти валеріани, м’яти перцевої, меліси.

Санасон – комбінований заспокійливий засіб, що виявляє снодійну дію та містить екстракти з кореня валеріани та шишок хмелю.

Препарати кропиви собачої, іван-чай, стефанія гладка, глід, меліса звичайна - за характером дії близькі до препаратів валеріани.

Настоянка кропиви собачої (1:5) на 70% спирті у флаконах-крапельницях по 25 мл. Призначають по 30-50 крапель 3-4 рази на добу.

Настоянка півонії – по 30-40 крапель 3 рази на добу протягом місяця.

Трава пасифлори – діє седативно на ЦНС, має протисудомні властивості. Призначають по 20-40 крапель 3 рази на добу протягом 20-30 діб.

Антарес – містить у таблетці сухий екстракт кореневища кава-кава. Седативну дію пов’язують зі зниженням збудливості лімбічної системи. Таблетки приймають не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Показаний при станах страху, напруженості, занепокоєнні. Тривалий прийом препарату може спричинити жовтяничне забарвлення шкіри, що потребує його відміни.

Особливістю дії препаратів материнки звичайної є поєднання седативного ефекту зі стимулюючою дією, що впливає на секреторну та рухову функції травного тракту та м’язів матки (тому протипоказаний під час вагітності).

1 чайну ложку материнки настоюють 20 хв в склянці окропу та приймають усередину протягом доби 1-2 склянки.

М’яту перцеву приймають у вигляді настою тривалий час.

Хміль звичайний призначають частіше в складі зборів як седативний засіб хворим з неврозами, що мають порушення функції травної та статевої систем, травного тракту. Входить до складу таких комбінованих препаратів рослинного походження, як саносан, уролєсан, ново-пасит, пасит.

Депрім, депрім-форте – препарати на основі звіробою, стабілізують психоемоційний стан, усувають емоційні та психовегетативні розлади (хронічну втому, відчуття знесилення, втрату інтересу до життя, немотивовану тривожність). Препарат стабілізує рівень серотоніну, норадреналіну та дофаміну, тобто виявляє антидепресивну дію.

При розладах сну (безсонні) вживають безрецептурниі препарати, антигістамінні препарати І генерації, БАДи та дієтичні добавки (ромашка, пасифлора, коензим Q10, лаванда, меліса лимонна, висушені шишки хмелю), медикаментозні засоби рослинного походження (препарати валеріани).

Антигістамінні засоби. Для лікування інсомнії застосовують дифенгідрамін та доксиламін, які діють на Н1-рецептори. Інші препарати цієї групи не мають впливу на загальну тривалість сну та погано проникають через гематоенцефалічний бар’єр, тому не призначаються (лоратадин, піриламін тощо). Рекомендована доза дифенгідраміну – 25-75 мг на ніч, подальше збільшення дози не приводить до збільшення снодійних властивостей препарату, він може викликати «ефект похмілля» (враховуючи тривалий період піввиведення), а також впливати на здатність керувати транспортними засобами.

Донорміл (доксиламіну сукцинат) – похідний етаноламіну, діє одночасно на М-холінергічні та Н1-гістамінові рецептори центральної нервової системи, що сприяє посиленню снодійного ефекту та розвитку седативної дії. Не порушує фізіологічні фази сну. Випускається у формі шипучих таблеток та таблеток, покритих оболонкою (1/2 – 2 табл. на прийом, або шипучу таблетку розчинити у 150 мл води, приймати за 15-30 хв до сну). Протипоказаний у хворих на закритокутову глаукому, у період годування груддю, дітям до 15 років.

Мелатонін (віта-мелатонін) впливає на біологічні ритми людини, реалізує природний механізм засинання шляхом підвищення мелатоніну в плазмі крові, може бути рекомендований для корекції порушень сну при швидкій зміні часових поясів (при перельоті). У межах рекомендованих доз (0,3-5 мг за 30-120 хв до сну) він є безпечним, однак дітям до 18 років не призначається.

Препарати валеріани знижують латентність сну, покращують його якість та загальну тривалість.

Для підвищення витривалості при фізичних і психічних перевантаженнях та стійкості організму до несприятливих умов навколишнього середовища, для пристосування його до постійних змін довкілля використовують загальнотонізуючі засоби (адаптогени). Механізм дії адаптогенів пов'язаний з впливом на стимуляцію обмінних процесів, метаболізму та нуклеїнового обміну в головному мозку. Дія препаратів розвивається поступово, вони не зумовлюють звикання й залежності.

Настоянка женьшеню – проявляє стимулюючий вплив на ЦНС, підвищує розумову і фізичну працездатність. Застосовують усередину по 15-25 крапель за 30-40 хвилин до їди, 2-3 рази на день, курсами по 30-40 днів як тонізуючий та стимулюючий засіб при астенії, перевтомі, після перенесених інфекційних та виснажливих захворювань. Її не можна призначати при гіпертонічній хворобі, підвищеній збудливості, безсонні, гострих інфекційних захворюваннях; не призначають у другій половині дня. Препарат проявляє максимальну дію восени і зимою.

Настоянка лимонника – ефективна при астенічних та астенодепресивних станах, психастенії, швидкій втомлюваності, дратівливості, в’ялості. Підвищує працездатність при розумовій та фізичній втомі. Призначається по 20-25 крапель 2-3 рази на день. Аналогічно препаратам женьшеню і лимонника загальнотонізуючу дію проявляють засоби, які отримують із левзеї, заманихи, аралії, елеутерокока, родіоли тощо.

Пантокрин – рідкий екстракт неокостенілих рогів (пантів) марала або плямистого оленя. Проявляє тонізуючий вплив на ЦНС, серцево-судинну та травну системи, скелетні м’язи. Призначають усередину по 25-40 крапель або 1-2 таблетки 2-3 рази за півгодини до їди протягом 3-4 тижнів; під шкіру або в/м 1-2 мл на день, 15-20 днів. Протипоказаний при значній гіпертензії, атеросклерозі, стенокардії, важких нефритах.

<< | >>
Источник: В. П. Черних, І. А. Зупанця, І.Г.Купновицької. КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський національний медичний університет2013. 2013

Еще по теме Безрецептурні ЛП для лікування тривожних станів, стресу, астенії й порушень сну:

  1. Вам необхідно звернутися до лікаря для лікування основного захворювання.bgcolor=white> Вам необхідно звернутися до лікаря. Можливо, порушення сну пов’язане з прийомом медикаментів Чи є у вас: - захворювання травного тракту; - захворювання органів дихання; - захворювання серцево-судинної системи; - захворювання м’язів, суглобів; - ендокринні захворювання; - інфекційні захворювання? Фармацевтична опіка при застосуванні ЛП для симптоматичного лікування тривожних станів, астенії й безсоння
  2. 3.3. Сучасні лікарські форми для лікування порушень діяльності нервової системи. Взаємодія безрецептурних ЛП для лікування порушень діяльності нервової системи з алкоголем
  3. 7.3.Сучасні лікарські форми для лікування порушень функції кістково -м’язової системи і особливості їх використання, взаємодія з їжею й алкоголем
  4. Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
  5. 6.3. Сучасні лікарські форми для лікування застуди й особливості їх використання. Взаємодія безрецептурних ЛП для для лікування простуди з їжею й алкоголем
  6. Лікування фонових та передракових станів жіночих статевих органів
  7. 10.2. Захворювання алергічної природи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря. Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
  8. Безрецептурні препарати для зняття болю голови
  9. Взаємодія безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування розладів травлення з їжею, алкоголем і з іншими препаратами. Критерії ефективності терапії безрецептурними засобами для симптоматичного лікування розладів травлення
  10. 8.4. Сучасні лікарські форми для лікування болю голови. Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Особливості лікування людей у різні вікові періоди
  11. Взаємодія безрецептурних ЛП для для лікування простуди з їжею й алкоголем