<<
>>

Категорії проблем, які виникають у пацієнта при прийомі ЛП. Роль провізора і лікаря при цьому

Незважаючи на бурхливий розвиток фармакологічної індустрії, досі не вдалося створити жодних ліків без побічних ефектів. Про це треба пам‘ятати кожному – пацієнту, провізору й лікарю.

Проблеми, які треба з’ясувати всім до початку медикаментозної терапії пацієнтом:

1. При прийомі одних і тих же ліків щоденна доза і тривалість курсу лікування у різних людей неоднакова. Якщо упаковка ліків містить 10 таблеток і в інструкції написано, що приймати треба по 1 таблетці 2 рази на день, - це не означає, що такий режим прийому ліків повинні дотримуватися всі люди, незалежно від віку, супутніх хвороб і всіх інших факторів. Денна доза ліків і тривалість курсу лікування визначаються індивідуально лікуючим лікарем чи провізором, якщо це ОТС-препарат. Недотримання цього правила може призвести до того, що організм або недоотримає або, навпаки, отримає зайву дозу ліків — обидва варіанти тільки ускладнять боротьбу організму з хворобою.

2. Одні й ті ж симптоми (наприклад, головний біль, біль у хребті, суглобах) можуть викликати абсолютно різні хвороби.

Тому, перш ніж купити засіб від головного болю (а існують десятки причин цієї проблеми) або мазь від болю в спині, треба чітко з’ясувати, що дійсно є джерелом болю. Інакше може скластися ситуація, коли приймаються ліки, абсолютно не впливаючі на перебіг хвороби. Людина приймає таблетки і сподівається на одужання, а хвороба спокійно собі розвивається в організмі.

3. Багато ліків здійснює токсичну дію на внутрішні органи (особливо нирки і печінку), тому при зустрічі з лікарем чи провізором пацієнт повинен обов‘язково нагадати їм про вже наявні у нього хвороби. Кваліфікований фахівець підбере ліки, враховуючи загальний стан організму.

Проблеми, які стосуються компетенції лікаря і провізора:.

1. Коли людина проходить курс медикаментозного лікування, а в цей час, наприклад, різко змінюється погода, і починає боліти голова.

Природно, лікар чи навіть сам пацієнт доповнює терапію ще новими симптоматичними засобами, що може призвести до виникнення серйозних проблем зі здоров’ям. Контактуючи в організмі людини між собою, компоненти лікарських препаратів часто нівелюють дію один одного або викликають додаткові проблеми в роботі внутрішніх органів. Щоб цього не було, треба пам’ятати про взаємодію ліків між собою.

2. Починаючи приймати нові ліки, треба обов’язково пам‘ятати про те, що можуть виникнути побічні ефекти. Найчастіше це - блювання, запаморочення, слабкість, пітливість, порушення в роботі кишечника. При виникненні таких симптомів треба звернутися до лікаря для підбору альтернативного препарату.

3. Зараз все частіше у людей зустрічається індивідуальна непереносимість певних ліків, передбачати таку реакцію організму не можна, і при повторному прийомі препарату можуть виникнути серйозні ускладнення. Цей факт ще раз підтверджує правило про те, що не можна при виборі ліків орієнтуватися на думку сусідів, родичів або рекламу: підбір ліків — прерогатива лікуючого лікаря.

4. Ліки можуть завдати шкоди, якщо були порушені правила їх зберігання, і вже закінчився термін придатності. Такі препарати треба викидати, але, в жодному разі, не експериментувати над собою, навіть якщо, наприклад, термін придатності у ліків минув лише тиждень тому.

5. Треба обов’язково сказати пацієнтові, коли слід приймати ліки: до їжі, під час або після - від цього залежить ефективність лікування і тяжкість можливих побічних ефектів.

6. Щоб ліки надали максимально позитивний ефект без побічних наслідків, треба сказати пацієнтові про доцільність запивати їх приблизно 100 г звичайної (негазованої) води. У рідкісних випадках і тільки за приписом лікаря можна використовувати молоко, а ось алкоголь, кава, чай, соки, солодкі газовані напої треба виключити зі свого раціону після прийому ліків.

7. Пацієнтові потрібно сказати, що після прийому ліків не можна відразу лягати, бо інгредієнти ліків можуть подразнювати слизову оболонку стравоходу.

Правильний варіант — посидіти або походити 15 — 20 хвилин після прийому ліків. Особливо треба дотримуватися цього правила при прийомі антибіотиків у таблетках.

Важливим напрямком діяльності лікаря у взаємовідносинах із хворим (особливо літнього та старечого віку) є формування прихильності пацієнта до запропонованих методів лікування.

Під прихильністю до терапії (фармакотерапії), як зазначає ВООЗ, розуміють відповідність поведінки пацієнта рекомендаціям лікаря. Останні включають прийом препаратів, дотримання дієти і/або зміну способу життя. Прихильність до лікування включає такі поняття, як наполегливість та комплаєнтність. Наполегливість визначається тривалістю періоду отримання медикаментозної терапії та оцінюється кількістю діб або відсотком хворих, котрі продовжують лікування протягом відповідного періоду.

Комплаєнтність – показник прихильності до медикаментозної терапії (дотримання кратності та режиму прийому). Комплаєнтність оцінюється індексом застосування препарату, що становить частку від ділення кількості днів прийому повної дози препарату (або його кількості, яка видана хворому) на тривалість (в днях) всього періоду дослідження (спостереження).

Ідеальна мета – досягнення стовідсоткової прихильності. Разом з тим, при будь-якому хронічному захворюванні отримання подібного результату малоймовірне.

Якщо індекс застосування препарату досягає ≥ 80%, комплаєнтність вважається прийнятною. Існують інші підходи до оцінки ступеня прихильності до повноти лікування: пропуск < 25% призначень – повна; пропуск 25-65% призначень – часткова; пропуск > 65% призначень – її відсутність.

Прихильність пацієнтів до призначень та рекомендацій лікаря має велике значення для виникнення та розвитку ПР.

У теперішній час ВООЗ виділяє численну кількість факторів, які впливають на комплаєнтність хворих. В Україні поки ще не проводяться серйозні дослідження в цій галузі, однак, як повідомив щотижневик «Аптека» (2008), тільки 62,2% терапевтів та 62,3% кардіологів вважають, що їх медикаментозні призначення виконуються пацієнтами завжди.

На сьогодні ідентифіковано майже 250 факторів, які тим чи іншим шляхом зумовлюють ставлення хворих до дотримання режиму терапії.

Серед найважливіших з них розглядають такі, як процеси партнерства та співробітництва між лікарем і пацієнтом, консультування, формування довіри до лікаря, особливо з урахуванням схеми пацієнт – родичі – лікар. Не менш важливий принцип прийнятності препарату: від вибору лікарських засобів, його фармацевтичної форми до дозового режиму, враховуючи кратність прийому.

Проблема недостатньої прихильності пацієнтів до лікування особливо актуальна при хронічних захворюваннях. Так, до 50% пацієнтів із АГ, бронхіальною астмою, атеросклерозом, гіперліпідемією, цукровим діабетом, епілепсією та іншими захворюваннями самостійно переривають лікування, призначене лікарем. Низька (недостатня) ефективність ЛЗ може бути тимчасово пов’язана з етапом підбору фармакотерапії хворому та його небажанням повторно звертатися до лікаря або продовженням в подібних випадках терапії за своїми власними міркуваннями чи порадами рідних, знайомих тощо. Останнє потребує призначення найбільш ефективних ЛЗ, застосування яких дозволяє отримати швидкий ефект.

Лікування в нашій уяві перш за все пов'язане з прийомом ліків. І це дійсно в більшості випадків справедливо, адже у 80% при лікуванні застосовуються фармацевтичні препа­рати. Проте ліки ефективні тільки в досвідчених руках і тоді, коли вони застосовуються доречно в належній дозі та в зазначений час.

Якщо пацієнт вийняв ліки з упаковки і не прийняв їх, то ні в якому разі не слід зберігати їх окремо від упаковки. Це дуже небезпечно, бо потім можна помилково прийняти не те, що потрібно, і завдати непоправної шкоди.

Особливу увагу слід звертати на правила зберігання ліків. Деякі ліки, як, наприклад, свічки, інсулін, повинні зберіга­тися в холодильнику, решта - у темному місці. Від непра­вильного зберігання втрачається лікувальна дія препаратів навіть при зовні нормальному вигляді.

Ті препарати, які слід зберігати в холодильнику, слід помістити у коробку на кшталт автомобільної аптечки.

Її потрібно щільно закрити та помітити або червоним хрестом, або написом чи наклейкою. Зазвичай ліки зберігають при кімнатній температурі, тобто при 20°С, якщо на упаковці не вказаний інший тем­пературний режим. Напис «у прохолодному місці» відповідає 12-15°С.

Більшість ліків, що виготовляються в аптеці (краплі для очей, від нежитю, мікстури від кашлю), розраховані на використання упродовж 2-10 днів, і для тривалого зберіган­ня не придатні.

Будь-які зміни кольору або консистенції ліків є сигна­лом, що вживати їх не можна. Як правило з лікарським препаратами не сумісний алкоголь.

Щоб не помилитися зі способом вживання ліків, при от­риманні рецепта слід уточнити ці моменти у лікаря. При продажі препарату в аптеці, слід провізору розказати про особливості його застосування і обов'яз­ково звернути увагу на анотацію, яка є в кожній упаковці. Пацієнта слід попередити, що приймайти ліки у присутності дітей не можна, адже вони наслідуватимуть дорослих. Не слід залишати ліки на видноті, діти допитливі та й пробують на смак усе - навіть якщо це не смачно. Особливо ж небезпечні будь-які ліки для малих дітей. Малюки можуть проковтнути їх у великих дозах і зазнати важких, а часом і смертельних, отруєнь. Тому всі ліки треба зберігати в недоступних для малих дітей місцях!

Пацієнтам слід пояснити, що якщо термін придатності ЛЗ вичерпався, ліки потрібно викинути, то викидають тільки порожні упаковки і флакони, а їх вміст знищують. Таблетки і порошки розчиняють у воді та виливають у каналізацію. Мікстури, настоянки, примочки та інші рідини обов'язково виливають в унітаз.

Споживання ліків в Україні, за даними ВООЗ, у 6 разів менше за оптимальне, рекомендоване цією ж установою. Зрозуміло, що це наслідки теперішньої економічної ситуації. У пересічного українця часто немає можливості придбати не тільки дорогі імпортні препарати, а й найнеобхідніші ліки. До речі, не завжди імпортні і дорогі ліки найкращі. Існує чимало вітчизняних препаратів, які за якістю не поступаються імпортним, а за ціною значно дешевші.

Останнім часом небувалих масштабів набула реклама лікарських препаратів по радіо, телевізору, в газетах і журналах. Вона стає дедалі агресивнішою, не завжди об'єктивною та повноцінною. Слід пам'ятати, що, як правило, рекламодавці завжди перебільшують ефективність своїх ліків, не завжди вказують на всі побічні дії Тому перш ніж приймати ліки, слід звертатися за порадою до свого лікаря. Слід, правда, зазначити, що і серед лікарів можуть зустрітися зацікавлені в поширенні ліків чи біологічно ак­тивних добавок тієї чи іншої фірми. Вони отримують пев­ний відсоток від реалізації і в такий спосіб намагаються за­робляти гроші. Тому слід обережно ставитися до рекомен­дацій лікаря придбати ліки саме в такої-то особи або у ньо­го самого, У таких випадках треба переконатися, що реко­мендовані лікарські засоби мають сертифікат якості та дозвіл на поширення їх в Україні. В інструкціях до ліків дається перелік їх побічних дій. Чим солідніша фірма, яка випускає лікарські препарати, тим більший набір побічних дій вказується в інструкції, то­му що фірмою реєструється кожне, бодай єдине усклад­нення, яке виникло внаслідок вживання того чи іншого препарату. Тому без консультації лікаря не обійтися.

На жаль, існують підробки у фармацевтичній галузі. Ось деякі рекомендації, що допоможуть розпізнати підробку.

1. Упаковка: фірмова коробочка гладенька, з рівними краями; підроблена - кострубата, нерівно складена, з погано продавленими краями.

2. На підроблених ліках часто нечітко витиснута серія та дата виготовлення, вона читається не з того боку блістера (пластини з ліками), де розташовані таблетки.

3. Як правило листівка-вкладиш у справжніх ліках розташована так, що ділиться блістером наполовину. У фальшивці інструкція всунута в одну половину коробочки.

4. Вкладиш підробки часто буває незрозумілою мовою, інструкція російською або українською мовою являє собою факсимільну копію.

5. Якщо ви завжди купували ліки за високою ціною і раптом зустрічаєте ці ж ліки, але в декілька разів дешевші, знайте - це підробка.

6. Купувати ліки намагайтесь в аптеках, а не на лотках.

7. Не рекомендується замовляти ліки поштою або з доставкою додому. Конгрес США не рекомендує замовляти ліки через інтернет, в Україні теж з'явилася така послуга, тому варто прислухатись до цих рекомендацій.

<< | >>
Источник: В. П. Черних, І. А. Зупанця, І.Г.Купновицької. КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський національний медичний університет2013. 2013

Еще по теме Категорії проблем, які виникають у пацієнта при прийомі ЛП. Роль провізора і лікаря при цьому:

  1. Порушення функціонального стану гепатобіліарної системи, які пацієнт може лікувати безрецептурними ЛП в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
  2. Ситуації, які виникають і при яких рекомендується невідкладна контрацепція:
  3. Симптоми і синдроми алергічної природи, які хворий може лікувати безрецептурними ЛП в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
  4. Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою ОТС-препаратів при консультативній допомозі провізора
  5. Загрозливі симптоми при мікротравмах, які є обов’язковими для огляду лікарем:
  6. 9.2.4. Стани та умови, при яких припустиме застосування безрецептурних препаратаів в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
  7. 1.10. Психологічні аспекти взаємовідносин між провізором та пацієнтом. Комплайєнс
  8. Самостійно можуть лікуватися за допомогою ОТС-препаратів при консультативній допомозі провізора
  9. Роль провізора у профілактиці виникнення лікарської хвороби
  10. 1.1. Фармацевтична опіка як відповідальність фармацевта за ефективність терапії лікарськими препаратами перед конкретним індивідуальним пацієнтом. Практичні функції провізора, необхідні для здійснення опіки
  11. ІНТОКСИКАЦІЇ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА (ІНТОКСИКАЦІЇПЕСТИЦИДАМИ)
  12. Загрозливі симптоми порушень нервової системи, при яких необхідне втручання лікаря
  13. Розділ 16. ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ Я, її РОЛЬ У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
  14. 10.3. Роль провізора і місце фармацевтичної опіки в попередженні небажаної взаємодії ліків з їжею й алкоголем
  15. Фармацевтична опіка як відповідальність провізора за ефективність терапії перед пацієнтом. Опіка осіб похилого й літнього віку, дітей, новонароджених, вагітних і лактуючих жінок
  16. 6.1. Основні симптоми застуди і роль провізора у визначенні тактики лікування
  17. 4.3. Алгоритм надання провізором належної інформації про безрецептурний ЛП під час здійснення фармацевтичної опіки при симптоматичному лікуванні уражень шкіри