<<
>>

6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації Helicobacter pylori (Нр)

Після відкриття в 1982 р. НР і встановлення домінуючої ролі даного збудника в етіології виразкової хвороби та хронічного гастриту типу В схеми лікування ВХ були радикально з мінені — основою лікування стала не антисекреторна, а антибактеріальна терапія.

Згідно консенсусів Маастріхт-1 (1996), Маастріхт-2 (2000) і Маастріхт-3 (2005) у лікуванні хворих на виразкову хвороба в активній і неактивній фазах, гастрит Нр-асоційований, при кровотечі з виразки та ін. потрібно застосовувати потрійну або квадро антихелікобактерну терапію.

З великої кількості антибіотиків, що застосовувалися раніше для ерадикації H.pylori, в даний час використовують амоксицилін, кларитроміцин, тетрациклін і метронідазол.

Кларитроміцин - антибіотик групи макролідів, напівсинтетичний похідний еритроміцину. Змінена структура молекули робить препарат більш біодоступним, стабільним у кислому середовищі, збільшує концентрацію в тканинах, подовжує період напіввиведення, що дає змогу призначати препарат двічі на день і тим самим поліпшувати процес лікування хворих.

Препарат пригнічує в мікробній клітині синтез білка, взаємодіючи з рибосомами бактерій. За активностю проти H.pylori перевершує інші макроліди та похідні нітроімідазолу. Антихелікобактерну дію кларитроміцину in vitro посилює амоксицилін.

Фармакокінетичні властивості кларитроміцину описані у 2 розділі.

У комбінації з антисекреторними препаратами (омепразолом, ранітидином), похідними нітроімідазолу, амоксициліном, препаратами вісмуту кларитроміцин проявляє виражену антіхелікобактерну дію і входить до основних схем ерадикаційної терапії. Однак, слід мати на увазі, що у 5-10% хворих може відмічатися резистентність Н.pylori до кларитроміцину.

Призначається по 0,25 або 0,5г 2 рази на день всередину, в деяких схемах - по 0,5г 3 рази на день.

Із побічних дій можливі нудота, блювання, пронос, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, висипання на шкірі, головний біль, дисбактеріоз.

Амоксицилін - це напівсинтетичний антибіотик з групи пеніцилінів широкого спектру дії. Інактивується бета-лактамазами (пеніциліназами), які продукують деякі штами бактерій. Його фармакокінетичні властивості описані у 2 розділі.

При поєднанні з похідними нітроімідазолу амоксицилін перешкоджає розвитку резистентності Н.pylori до цих препаратів.

При проведенні ерадикаційної антихегелікобактерної терапії амоксицилін призначається по 0,5г 3 рази на день або по 1,0г 2 рази на день всередину.

Під час лікування можливе виникнення алергічних реакцій, розладів травного тракту - нудоти, блювання, діареї.

Тетрациклін - один з перших антибіотиків, що був застосований для ерадикації хелікобактер у складі "класичної" потрійний комбінації.

Бактеріостатичний антибіотик широкого спектру дії з групи тетрациклінів. Порушує утворення комплексу між транспортною РНК та рибосомою, що веде до порушення синтезу білка. Добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті при прийомі натще, екскретується через нирки та кишечник. Період напіввиведення становить близько 8 годин.

Має побічні дії (див. розділ 2).

У схемах антихелікобактерної терапії тетрациклін призначається в добовій дозі 2,0г. У даний час розглядається як компонент резервної схеми квадротерапії, що застосовується при неефективності традиційних схем лікування.

До похідних нітроімідазолу відносяться метронідазол і тінідазол. Емпірично їх стали застосовувати при виразковій хворобі ще до того, як був виявлений H.pylori, оскільки вважали, що ці препарати стимулюють процеси регенерації в слизовій оболонці шлунка. Нітроімідазоли добре всмоктуються при прийомі всередину. Метаболізуються в печінці, екскретуються нирками і через кишечник.

Застосовуються в складі багатьох схем ерадикації, хоча серйозною проблемою, як з'ясувалося останнім часом, є резистентність мікроорганізмів до нітроімідазолу, яка в розвинених країнах зустрічається у 30%, а в тих, що що розвиваються - майже у 70-80% хворих.

Розвиток резистентності обумовлений широким і часто безконтрольним застосуванням нітроімідазолів для лікування кишкових та урогенітальних інфекцій. Тим не менше, нітроімідазоли зберігають своє місце в схемах антихелікобактерної терапії. Почасти це пов'язано з тим, що, володіючи високою активністю проти анаеробної флори, вони при призначенні у поєднанні з іншим антибіотиком, знижують ризик розвитку псевдомембранозного коліту.

Метронідазол - це синтетичний антибактеріальнмй засіб широкого спектру дії, похідний імідазолу. Механізм дії обумовлений порушенням структури ДНК мікроорганізмів. Активний щодо простіших, облігатних анаеробів, у тому числі грамнегативних і грампозитивних бактерій, грампозитивних коків, а також щодо H. pylori. Фармакокінетичні властивості описані у розділі 2.

Призначається в схемі ерадикаційної терапії по 0,25г 4 рази на день або по 0,5г 2 рази на день всередину.

Тинідазол (фазіжін), що має довший період напіввиведення, застосовується по 0,5г 2 рази на день всередину

Останніми роками набули поширення комбіновані препарати для лікування виразкової хвороби, що робить проведення ерадикаційної терапії зручнішим (Табл..44).

ТАБЛИЦЯ 44

Комбіновані препарати для ерадикації H. Pylori.

Торгівельна назва Склад
Орністат Рабепразол, Кларитроміцин, Орнідазол
Бета-клатінол Пантопразол, Кларитроміцин, Амоксицилін
Пілобакт Нео Омепразол, Кларитроміцин, Амоксицилін
Гастростат* Тетрациклін, Метронідазол, Вісмуту субцитрат
Клатінол Ланзопразол, Кларитроміцин, Тінідазол
Пілобакт, Піломат Омепразол, Кларитроміцин, Тінідазол

* - Препарат використовується для квадротерапії в поєднанні з інгібіторами протонної помпи

<< | >>
Источник: В. П. Черних, І. А. Зупанця, І.Г.Купновицької. КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський національний медичний університет2013. 2013

Еще по теме 6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації Helicobacter pylori (Нр):

  1. 6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації Helicobacter pylori (Нр)
  2. A02BD. Комбінації для ерадикації Helicobacter pylori
  3. Клінічна фармакологія метаболічних лікарських препаратів
  4. 1.4. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лікарських препаратів
  5. 1.3. Клінічна фармакологія антиангінальних та гіпотензивних лікарських препаратів
  6. Клінічна фармакологія гіпотензивних лікарських препаратів центральної дії
  7. 1.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які поліпшують мозковий кровообіг
  8. 6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
  9. 6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
  10. 3.5. Клінічна фармакологія стероїдних і нестероїдних протизапальних ЛЗ, базисних протизапальних лікарських препаратів Стероїдні протизапальні лікарські засоби (глюкокортикостероїди)
  11. 10.3. Клінічна фармакологія лікарських засобів, які застосовуються для лікування алергозів