7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю

Для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю використовують НПЗС і знеболюючі засоби.

Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за В.П.Черних, І.О.Зупанцем і В.О.Усенко, 2002).

НПЗС і знеболюючі засоби володіють протизапальним, анальгезивним і жарознижувальним ефектами.

Диклофенак володіє хондронейтральним ефектом, ібупрофен, кетопрофен, парацетамол – слабо вираженим хондропротекторним ефектом.

При застосуванні НПЗС можливий також розвиток специфічного ускладнення – НПЗС-гастропатії, яке проявляється ураженням слизової оболонки шлунково-кишкового тракту з розвитком диспепсичних проявів (нудота, блювання, зниження апетиту), утворення виразок і кровотечі, що описано у розділі 2, главі 3.

Вираженою ульцерогенною дією володіють такі препарати, як ацетилсаліцилова кислота, індометацин, піроксикам; слабо вираженою – парацетамол, диклофенак.

Профілактику гастропатій можна здійснити шляхом вживання кишковорозчинних і ректальних форм; сумісним застосуванням захисників ШКТ (сукральфат, синтетичні аналоги простагландинів) і застосуванням селективних інгібіторів ЦОГ-2.

Безрецептурні препарати для лікування м’язового і суглобового болю при місцевому застосуванні здійснюють протизапальну й анальгезуючу дії, що зменшує набряк суглобів і навколосуглобових тканин, покращує місцевий кровообіг шляхом впливу на агрегацію тромбоцитів. Це наступні препарати:

1. Апізартрон – мазь з бджолиною отрутою, метилсаліцилатом, алілізотіоціанатом, яка володіє протизапальною, гіпертермічною, судинорозширюючою, місцевоподразнюючою, відволікаючою діями.

2. Гевкамен – мазь з ментолу, камфори, олій – евкаліптової, гвоздикової, м’ятної з ефектами, як апізартрон, за винятком гіпертермічного.

2. Нейрон – комплекс вітамінів В1, В2, В6, В12.

3. Неуробекс – драже вітамінів В1, В2, В6, В12.

4. Фіналгон – мазь з ваніліламіду, кислот нонілової й нікоти­нової з судинорозширюючим, місцевозігріваючим, відволікаючим ефектами, покращує кровотік в уражених тканинах.

5. Денеболь гель у складі – рофекоксиб, олія льону, метилсаліцилат, ментол, феноксиетанол.

6. Диклак гель, адмірал, вольт арен, диклоран, наклофен, олфен – (в 1 г гелю – 0,05 г диклофенаку натрію) в гелі, який не можна наносити на поверхню ран. При втиранні можлива гіперемія й лущення шкіри, а при передозуванні – головний біль, неприємні відчуття в епігастрії. Можлива фотосенсибілізація. Протипоказаний при непереносимості НПЗП. Не рекомендований дітям. Наносять на уражене місце 3-4 рази на день.

7. Диклофен гель – в 1г гелю – 0,03 г диклофенаку і ментол. Побічні ефекти, як у препарата під п.6.

8. Солпафлекс – капсули з 0,3г ібупрофену.

9. Фастум гель, кетопрофен – 2,5% гель кетопрофену. Наносять на уражене місце 3-4 рази на день. Побічні ефекти - при втиранні можлива гіперемія й лущення шкіри, а при передозуванні – головний біль, неприємні відчуття в епігастрії.

10. Наклофен – ( в 1г гелю – 0,03 г диклофенаку натрію).

11. Бутадіон – мазь - в 1г- 0,05г фенілбутазону.

12. Ібалгін– 5% крем ібупрофену.

13. Долоксен - 1% гель диклофенаку натрію.

14. Кетонал - 5% крем кетопрофену.

15. Фіналгель, ревмадор, - 0,5% гель піроксикаму, який при втиранні в шкіру може дати свербіж. Протипоказаний при непереносимості НПЗП..

16. Фелоран - 1% гель диклофенаку натрію.

17. Нурофен - 0,2г капсули ібупрофену.

18. Олфен гель - 1% гель диклофенаку натрію.

19. Імет – таблетки - 0,4г ібупрофену.

20. Індометацин, метіндол - 5%, 10% мазь індометацину. Побічні ефекти, як у кетопрофену.

21. Бутадіон (діюча речовина фенілбутазон) – мазь, яку не можна наносити на поверхню ран. При втиранні можлива гіперемія й лущення шкіри, а при передозуванні – головний біль, неприємні відчуття в епігастрії.

22. Терморевмон (діюча речовина етофенамат) у гелі, протипоказаний дітям, вагітним і лактуючим жінкам, побічні ефекти, як у бутадіону.

23. Ібупрофен, дипреліф, доліт – гель з діючою речовиною ібупрофеном , який не можна наносити на поверхню ран. При втиранні можлива гіперемія й лущення шкіри, а при передозуванні – головний біль, неприємні відчуття в епігастрії. Наносять на уражене місце 3-4 рази на день. Не рекомендований дітям і вагітним. Підсилює дію антикоагулянтів.

24. Бен-Гей, Бом–Бенге - мазі з метилсаліцилату і ментолу, які не можна наносити на поверхню ран. При втиранні можлива гіперемія й лущення шкіри, шкірні алергічні реакції, а при передозуванні – головний біль, неприємні відчуття в епігастрії, дзвін у вухах, у дітей – гіпертермія і гіперглікемія.

Оскільки НПЗП володіють побічними діями, вони з обережністю призначаються людям різного віку й вагітним. Порівняльна їх характеристика з огляду на ефекти у цих категорій населення подана у табл.82

ТАБЛИЦЯ 82

Порівняльна характеристика лікарських засобів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю (адаптовано за В.П.Черних, І.О.Зупанцем і

В.О.Усенком, 2002)