<<
>>

Побічна дія ЦФС

За даними державного фармакологічного центру Міністерства охорони здоров’я України, в структурі побічних дій (ПД), які викликають антибіотики та інші протимікробні препарати, на ЦФС доводиться 23,1 % випадків.

Більше всього випадків зареєстровано при призначенні цефазоліна (45,3 %), цефтріаксона (34,5 %) і цефотак- сима (12,0 %). Найбільша кількість ПД наголошувалася при призначенні препаратів вітчизняного виробництва. Серед системних проявів ПД при застосуванні ЦФС домінують різні алергічні реакції (84,6 %).

Алергічні реакції: анафілактичний шок, набряк Квінке, кореподібний висип, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, генералізована еритема, макульозно-папульоз- ні висипання, лихоманка, еозинофілія. Особливе значення має перехресна алергія з пеніцилінами, яка обумовлена наявністю в структурі загального як для ЦФС, так і для пеніцилінів бета-лактамного кільця. У людей з підвищеною чутливістю до пеніциліну алергічні реакції на ЦФС розвиваються в 5-6 разів частіше, тому хворі, що мали раніше алергічні реакції на пеніциліни, повинні отримувати ЦФС з обережністю.

Представники І і ІІ поколінь частіше викликають ПД, натомість представники ІІІ і IV і V поколінь ЦФС - рідше.
Таблиця 2.57

Основні пероральні ЦФС

Міжнародна

назва

Лікарська форма Режим дозування
Цефалексин Табл. 0,25 г; 0,5 г; 1,0 г Капс. 0,25 г; 0,5 г.

Гран. д/сусп. 0,125 г/5 мл;

0,25 г/5 мл у флак. по 60 мл. Пор. д/р-ру д/прийому всередину 0,125 г/5 мл; 0,25 г/5 мл; 0,5 г/5 мл у флак.

Дорослі: 0,5-1,0 г кожні 6 год;

при стрептококовому тонзилофарингіті - 0,5 г

кожні 12 год протягом 10 днів.

Діти: 45 мг/кг/добу в 3 прийоми; при стрептококовому тонзилофарингіті - 12,525 мг/кг кожні 12 год протягом 10 днів

Цефуроксим

аксетіл

Гран. д/сусп. 0,125 г/5 мл; 0,25 г/5 мл у флак. або саше. Табл. 0,125 г; 0,25 г; 0,5 г Дорослі: 0,25-0,5 г кожні 12 год під час їжі; при стрептококовому тонзилофарингіті - 0,25 г кожні 12 год під час їжі протягом 10 днів.

Діти: 30 мг/кг/добу в 2 прийоми під час їжі; при середньому отиті - 40 мг/кг/ добу в 2 прийоми під час їжі;

при стрептококовому тонзилофарингіті - 20 мг/кг/ добу в 2 прийоми під час їжі протягом 10 днів

Цефаклор Капс. 0,25 г; 0,5 г.

Пор. д/сусп. 0,125 г/5 мл;

0,25 г/5 мл у флак.

Сусп. д/прийому всередину 0,125 г/5 мл у флак.

Гран. 0,125 г; 0,25 г; 0,375 г в пак.

Табл. 0,5 г.

Табл. 0,375 г; 0,5 г; 0,75 г

Дорослі: 0,25-0,5 г кожні 8 год (при стрептококовому тонзилофарингіті протягом 10 днів). Діти: 20-40 мг/кг/добу в 2-3 прийоми (при стрептококовому тонзилофарингіті протягом 10 днів)
Цефіксим Капс. 0,1 г; 0,2 г; 0,4 г.

Сусп. д/прийому всередину 0,1 г/5 мл.

Пор. д/сусп. 0,1 г/5 мл

Дорослі: 0,4 г/добу в 1-2 прийоми.

Діти старше 6 міс: 8 мг/кг/добу в 1-2 прийоми

Цефтибутен Капс. 0,2 г; 0,4 г.

Пор. д/сусп. 0,036 г/мл у флак.

Дорослі: 0,4 г/добу в один прийом. Діти: 9 мг/кг/добу в 1-2 прийоми

Основні парентеральні ЦФС

Таблиця 2.58

Міжнародна

назва

Лікарська форма Режим дозування
Цефазолін Пор.
д/ін. 0,125 г; 0,25 г; 0,5 г; 1,0 г; 2,0 г; 10,0 г у флак.
В/в і в/м.

Дорослі: 2,0-6,0 г/добу в 2-3 введення; для профілактики - 1,0-2,0 г за 0,5-1 год до операції (якщо операція більше 3 год: повторно через 4 год). Діти: 50-100 мг/кг/добу в 2-3 введення

Цефуроксим Пор. д/ін. 0,25 г; 0,75 г; 1,5 г у флак. В/в і в/м.

Дорослі: 2,25-4,5 г/добу в 3 введення; для профілактики - 1,5 г за 0,5-1 год до операції (якщо операція більше 3 год: повторно через 4 год). Діти: 50-100 мг/кг/добу в 3-4 введення

Цефотаксим Пор. д/ін. 0,25 г; 0,5 г; 1,0 г; 2,0 г у флак. В/в і в/м.

Дорослі: 3,0-8,0 г/добу в 3-4 введення; при менінгіті - 12-16 г/добу в 4-6 введень; при неускладненій гонореї - 0,5 г в/м одноразово.

Діти: старше 1 міс: 50-100 мг/кг/добу в 23 введення;

при менінгіті - 0,2 г/кг/добу в 4-6 введень

Цефтріаксон Пор. д/ін. 0,25 г; 0,5 г; 1,0 г; 2,0 г у флак. В/в і в/м.

Дорослі: 1,0-2,0 г/добу в одне введення; при менінгіті - 2,0-4,0 г/добу в 2 введення; при гострій гонореї - 0,25 г в/м одноразово.

Діти: старше 1 міс: 20-75 мг/кг/добу в 1-2 введення;

при менінгіті - 100 мг/кг/добу в 2 введення

(але не більше 4,0 г/добу);

при гострому середньому отиті - 50 мг/кг в/м,

1-3 ін’єкції (але не більше 1,0 г на введення)

Цефтазидим Пор. д/ін. 0,25 г; 0,5 г; 1,0 г; 2,0 г у флак. В/в і в/м.

Дорослі: 3,0-6,0 г/добу в 2-3 введення (при синьогнійній інфекції - 3 рази на добу). Діти: 30-100 мг/кг/добу в 2-3 введення; при менінгіті - 0,2 г/кг/добу в 3 введення

Цефоперазон Пор. д/ін. 1,0 г; 2,0 г у флак. В/в і в/м.

Дорослі: 4-12 г/добу у 2 введення (при синьогнійній інфекції кожні 6 год).

Діти: 50-100 мг/кг/добу в 2-3 введення

Цефепім Пор. д/ін. 0,5 г; 1,0 г; 2,0 г у флак. В/в і в/м.

Дорослі: 2,0-4,0 г/добу в 2 введення

Цефпіром Пор. д/ін. 1 г у флак. В/в.

Дорослі з нормальною функцією нирок: 1,0-2,0 г/добу в 2 введення через 12 год

Цефтобіпрол Пор. д/ін. 0,5 г у флак. В/в.

При інфекціях, викликаних грам- і грам+ бактеріями, а також при інфікованій діабетичній стопі без супутнього остеомієліту: 500 мг кожні 8 год протягом 120 хв.

При інфекціях, викликаних грам+ бактеріями, виключаючи діабетичну стопу: 500 мг кожні 12 год протягом 60 хв

Серцево-судинна система: флебіт, тромбофлебіт у місці ін’єкції ЦФС. Центральна нервова система (ЦНС): психомоторне збудження, галюцинації, екстрапірамідний синдром, енцефалопатії (дані ПД частіше виникають при внутрішньовенному введенні ЦФС). Хворі з нирковою недостатністю є групою ризику по відношенню розвитку ПД з боку ЦНС.

ШКТ: диспептичні явища, нудота, блювота, діарея (дані ПД частіше виникають при пероральному введенні ЦФС). Описані випадки розвитку псевдомембранозного коліту та кандидозу.

Печінка: підвищення активності трансаміназ (типове ускладнення), медикамен- тознии гепатоз і внутрішньопечінковии холестаз. У дітей у віці до 1 року описані випадки ядерної жовтяниці.

Сечовивідна система: нефротоксичність, пов’язана з елімінацією деяких ЦФС (особливо І покоління) шляхом екскреції нирковими канальцями. В результаті цього може розвиватися гострий інтерстиціальний нефрит, гострий канальцевий некроз з подальшою гострою нирковою недостатністю. Крім того, ЦФС можуть бути причиною розвитку гематурії і зворотної гострої ниркової недостатності.

Система кровотворення: агранулоцитоз, нейтропенія; рідше - тромбоцитопенія, порушення гемостазу.

<< | >>
Источник: М. І. Яблучанського та В. М. Савченка. Клінічна фармакологія : Підручник для студентів і лікарів / [Абдуєва Ф. М., Бичкова О. Ю., Бондаренко І. О. та ін.]; за загальною редакцією М. І. Яблучанського та В. М. Савченка. - Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна,2011.- 405 с.. 2011

Еще по теме Побічна дія ЦФС:

  1. Побічна дія
  2. Побічна дія
  3. Побічна дія
  4. Побічна дія
  5. Побічна дія
  6. Побічна дія
  7. Побічна дія АРА II
  8. Побічна дія
  9. Побічна дія
  10. Побічна дія
  11. Побічна дія
  12. Побічна дія
  13. Побічна дія
  14. 9.7.Побічна дія ЛП, які використовуються в ендокринології
  15. 10.5. Побічна дія ЛП, які застосовуються в алергології