<<
>>

Спільне застосування ЛП, які впливають на кровотворення. Взаємодія з ЛП інших фармакологічних груп

Препарати заліза несумісні з саліцилатами, серцевими глікозидами, антацидами, фторхінолонами, тетрациклінами й препаратами кальцію.

Препарати заліза і НПЗП взаємно підсилюють подразнювальну дію на слизову оболонку шлунка та кишечника.

Левоміцетин гальмує протианемічний вплив препаратів заліза, як і метотрексат, триамтерен, дисульфірам.

Залізо з тетрациклінами утворює хелатні сполуки, які не всмоктуються, тому тетрацикліни слід призначати з інтервалом не менше 2 год. або після прийому препаратів заліза.

Аскорбінова кислота при одночасному прийомі препаратів двовалентного заліза перешкоджує його окисленню в тривалентне і покращує всмоктування.

Всмоктування заліза покращують аскорбінова кислота, фруктоза, глюкоза й метіонін. Тому існують полікомпонентні препарати з вітамінами В6, В12, С, янтарною кислотою. Препарати заліза не рекомендують запивати чаєм, бо при взаємодії з таніном утворюються сполуки, які не всмоктуються. Хліб, молочні продукти, яйця, овочі, багаті оксалатами знижують всмоктування препаратів заліза.

посилює всмоктування заліза алкоголь, знижують – антациди, їжа, стан після резекції кишечника.

Препарати заліза викликають закрепи, забарвлюють кал і зуби в чорний колір.

Вітамін В12 несумісний в одному шприці з розчинами вітаміну В1 і В6 (йон кобальту сприяє розпаду інших вітамінів) і посилює вірогідність алергійних реакцій, спричинених вітаміном В1.

Фолієву кислоту краще приймати з вітамінами В12 і С. Її всмоктування погіршується при прийомі гіполіпідемічних препаратів, сульфаніламідів, спиртовмісних ЛЗ. Вимиванню фолієвої кислоти з організму сприяють кортикостероїди, кислота ацетилсаліцилова у великих дозах, естрогензамісна терапія. Дефіцит фолієвої кислоти може розвинутися при застосуванні протитуберкульозних і протиепілептичних засобів, а одночасне їх застосування з фолієвою кислотою у високих дозах може знизити їх ефективність.

Препаратами-антагоністами фолієвої кислоти є метотрексат, протисудомні та протитуберкульозні засоби.

Лікування анемій повинно проводитися під контролем лікаря і постійним контролем за показниками аналізу крові. Перевагу слід віддавати препаратам заліза двовалентного. Поєднувати з дієтхарчуванням - м’ясо великої рогатої худоби, печінка. Утворення осаду з фосфатами може призвести до рахіту. Не призначати дітям на фоні запалення (акумулюють у вогнищі запалення).

Препарати заліза утворюють осад з компонентами їжі - рисом, соєвою мукою, чаєм, рибою. Приймають за 30-40 хв. до їди з інтервалом біля 4 годин, таблетки не розжовувати, полоскати рот. Не комбінувати пероральне і довенне введення заліза.

Звертати увагу пацієнтів на правила прийому і кулінарної обробки їжі (через 15 хв кип’ятіння фолієва кислота руйнується).

При використанні інгібіторів лейкопоезу необхідний контроль за показниками крові. Антибластомні засоби застосовують переважно у дозах, що спричиняють побічні ефекти і тому ви­магають ретельного контролю за станом органів кровотворення, печінки, нирок, серцево-судинної системи.

Треба запобігати одночасному призначенню мелфалану і налідиксової кислоти.

Мієлобромол не рекомендують комбінувати з іншими протипухлин­ними препаратами та променевою терапією.

Карбоплатин не можна призначати з препаратами, що чинять міє-лодепресивну, нефро- і нейротоксичну дію.

Оксаліплатин не застосовують у дітей.

Клінічна ефективність цитарабіну лімітується його швидким деза­мінуванням в організмі.

Вінбластин не слід змішувати в одному шприці з препаратами, рН розчину яких виходить за межі 3,5-5,0.

Розчин вінкристину несумісний в одному об'ємі з розчином фуросеміду через появу осаду.

Токсичну дію метотрексату можна усунути чи зменшити введенням лейковорину (антидот метотрексату).

Розчин німустину, етопозиду, мітоксантрону не можна змішувати в одному шприці з розчинами інших препаратів.

Фосфестрол не можна змішувати з розчинами, що містять солі каль­цію чи магнію.

Епірубіцин несумісний із розчином гепарину, іншими протипух­линними засобами.

Постійними фармакологічними характеристиками алкілувальних речовин є їх холінолітична та адренолітична дія, а також виражена про­тизапальна і антигістамінна дія.

<< | >>
Источник: В. П. Черних, І. А. Зупанця, І.Г.Купновицької. КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський національний медичний університет2013. 2013

Еще по теме Спільне застосування ЛП, які впливають на кровотворення. Взаємодія з ЛП інших фармакологічних груп:

  1. 4.7. Спільне застосування ЛП, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з ЛП інших фармакологічних груп
  2. 4.7. Спільне застосування ЛП, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з ЛП інших фармакологічних груп
  3. 5.4. Сумісне застосування ЛП, які впливають на функцію нирок та сечовидільних шляхів. Взаємодія з ЛП інших фармакологічних груп
  4. Взаємодія пероральних гіпоглікемізуючих ЛП з ЛП інших фармакологічних груп. Особливості використання при наявності супутньої патології. ЛП, які негативно впливають на рівень глікемії
  5. Взаємодія з ЛП інших фармакологічних груп
  6. Взаємодія з ЛП інших фармакологічних груп
  7. Спільне застосування ЛП, які впливають на функцію ШКТ та підшлункової залози
  8. Спільне застосування ЛП, які впливають на функцію ШКТ та підшлункової залози
  9. 10.4. Підходи до раціонального вибору ЛП при захворюваннях алергічної природи. Спільне застосування протиалергічних засобів, взаємодія ліків з іншими фармакологічними групами
  10. Взаємодія протиалергічних препаратів із лікарськими середниками інших груп
  11. 10.2. Клініко-фармакологічні аспекти застосування алкоголю в медицині. Клініко-фармакологічна характеристика етилового спирту. Взаємодія ЛП з алкоголем
  12. Препарати інших груп
  13. 9.3. Сучасні лікарські форми для усуненні профілактики вітамінної недостатності, особливості їх застосування. Взаємодія вітамінних препаратів з їжею й алкоголем. Застосування препаратів у населення різних контингентів
  14. Безрецептурні ЛП, що застосовуються при місцевих розладах кровообігу, фармакологічна активність їхніх активних інгредієнтів і умови раціонального застосування
  15. 2.4. Комбіноване застосування антибактеріальних лікарських препаратів. Взаємодія їх з іншими препаратами
  16. 2.5. Принципи вибору антибактеріальних засобів при інфекційних захворюваннях. Умови, які впливають на клінічний ефект антибактеріальних препаратів
  17. 7.10. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях гепатобіліарної системи, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування