<<
>>

Взаємодія безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування розладів травлення з їжею, алкоголем і з іншими препаратами. Критерії ефективності терапії безрецептурними засобами для симптоматичного лікування розладів травлення

ТАБЛИЦЯ 73

Вплив антацидів на всмоктування і виведення препаратів інших груп

Вплив Препарати
Зниження абсорбції Бензодіазепіни, карбеноксолон, гаст-роцепін, препарати заліза, пропра-нолол, тетрациклін, фуросемід, циме-тидин, етамбутол
Підвищення абсорбції Леводопа, сульфаніламіди
Підвищення ниркової елімінації Саліцилати
Зниження ниркової елімінації Дигоксин, хінідин

Цей аспект фармакокінетики й фармакодинаміки представлений у кожному відповідному розділі підручника.

Особливими властивостями володіє натрію пікосульфат (гутталакс) – це оптимізований бісакодил (інертний в шлунку). Він активується в товстій кишці під дією бактеріальних сульфа­таз і після цього стимулюється перистальтика. У дітей грудного віку бактерій нема, тому у дітей не ефективний. Не впливає на контрацептиви, не всмоктується, не дає привикання. Приймають ввечері 6-12 крапель.

Взаємодія етанолу з лікарськими засобами

Вплив етанолу на фармакокінетику й фармакодинаміку лікарських препаратів (ЛП) здійснюється кількома шляхами:

- зміною структури й функції клітинних і субклітинних мембран;

- зміною проникності гістогематологічних бар'єрів;

- зміною структури і функції рецепторів (опіатних, дофамінових, норадреналінових, ГАМК-ергічних);

- -зміною структури і функції ферментів та потенціалзалежних іонних каналів;

- індукції мікросомальних ферментів печінки;

- підвищенням секреції шлункового слизу і зниженням всмоктування ЛП в шлунку;

- потенціюванням дії усіх засобів, що пригнічують ЦНС; вазодилятаторів, пероральних цукрознижуючих.

ТАБЛИЦЯ 74

Взаємодія етанолу з деякими ЛП

Вітамін В3, триптофан, препарати цинку Потенціюють токсичний вплив етанолу на печінку
Тіамін, аскорбінова кислота, антиоксиданти Знижують токсичний вплив етанолу на печінку
Метронідазол, фуразолідон, цефалоспорини, гіпоглікемічні засоби Посилюють токсичний вплив етанолу, знижуючи активність алкоголь дегідрогенази

Клініко-фармакологічні аспекти взаємодії лікарських препаратів і їжі. Серед численної кількості факторів, що впливають на клінічну ефективність ЛП істотне місце займає їжа. Проблема взаємодії ліків і їжі має декілька аспектів, основні з яких наступні:

- вплив компонентів їжі на терапевтичну ефективність ЛП;

- вплив компонентів їжі на токсичність ліків;

- вплив їжі на фізіологічні процеси травлення;

- вплив їжі на виникнення патології ШКТ;

- клініко-фармацевтичні аспекти використання біологічно активних додатків;

- медикаментозне лікування захворювань, що викликаються харчовими продуктами.

Основні фактори, що мають значення при взаємодії ЛП з їжею: фізико-хімічні властивості та особливості фармакокінетики ЛП; лікарська форма; кількість і склад їжі; фізіологічний стан органів ШКТ.

Їжа впливає на всмоктування ЛП із ШКТ, їх біодоступність, взаємодію на рівні механізму дії, а також на швидкість виведення препаратів.

На розвиток фармакологічного ефекту на етапі всмоктування можуть впливати такі фактори: рН та наповнення шлунка, фізико-хімічні властивості ЛП (розмір молекул, розчинність, супінь йонізації тощо), здатність ЛП до комплексо-, хелато- та іоноутворення; склад та в’язкість секретів, проникність слизової оболонки травного тракту, мікрофлора кишечника, тривалість знаходження їжі в шлунку.

Важливе значення для оптимізації терапії має лікарська форма препарату. Вона дозволяє:

- максимально використати лікарську дію препарату;

- звести до мінімуму можливі побічні ефекти, в тому числі алергічні реакції;

- змінити характер дії ЛП;

- подовжити дію ЛП, прискорити (сповільнити) всмоктування діючого інградієнта;

- усунути небажані фізико-хімічні властивості діючого інградієнта (колір, запах, смак) на психічну сферу пацієнта;

- підвищити комплаєнтність пацієнта до ліування.

Зокрема, рідкі лікарські форми (ЛФ) менше піддаються впливу їжі, не взаємодіють з харчовим комком і вільно переміщуються із шлунка в кишечник. Для твердих ЛФ ступінь взаємодії з їжею залежить від величини частинок, наповнювача, матеріалу покриття. Найменше піддаються впливу їжі препарати, отримані на основі мікрогранул, та частинки з плівковим покриттям. Особливо чутливі до прийому їжі таблетки з кишечнорозчинним покриттям, оскільки з їжею збільшується їх час знаходження в шлунку. Крім того, при поєднанні даної ЛФ з лужною їжею (рідиною) можливе розчинення оболонки і руйнування діючої речовини.

Для максимального прояву ефекту ЛП має значення якість і кількість рідини, якою запивають лік. Відомо, що із концентрованого розчину всмоктування ЛП, як, правило, відбувається довше, ніж із розведеного. Це справджується також для препаратів, які важко розчиняються у воді (еритроміцин). Для всмоктування ряду антибіотиків (тетрацикліновий ряд) концентрація розчину не має значення.

Таким чином, ліки, призначені для резорбтивної дії, найраціональніше приймати за 30-40 хв до їди, запиваючи 50-100 мл кип'яченої або дистильованої води. Біодоступність погано розчинних ліків підвищується, якщо запивати їх великою кількістю рідини. Біодоступність ліків, які добре розчиняються у воді, практично не залежить від кількості випитої рідини.

Взаємодія ліків з рідинами. Ліки і молоко. Під впливом шлункового соку казеїноген молока перетворюється в казеїнат кальцію, випадає пластівцями і утворює з антибіотиками групи тетрацикліну комплекс, що не всмоктується, знижуючи терапевтичну ефективність препаратів на 20-80%. Доведено, що молоко також знижує швидкість і повноту всмоктування антибіотиків групи пеніцилінів та цефалоспоринів.

Не слід давати дитині лік у пляшку з молоком, оскільки значна його кількість може залишатися на стінках пляшки, сосці.

Лужними мінеральними водами не слід запивати ЛФ з кислотостійким покриттям, що може призвести до руйнування як оболонки, так і діючої речовини. Лужними водами доцільно запивати сульфаніламіди, що посилює їх всмоктування, зменшує ймовірність випадання продуктів ацетилювання в осад і утворення каменів.

Тонізуючі напої (Фанта, Пепсі-кола, інші) містять в своєму складі іони заліза і кальцію, що утворюють труднорозчинні комплекси з антибіотиками тетрациклінового ряду та макролідами.

Біологічно активні речовини грейфруктового соку пригнічують в печінці метаболізм препаратів з групи антагоністів кальцію (крім амлодипіну, дилтіазему), терфенадину, циклоспорину, внаслідок чого підвищується їх токсичність.

Кислі фруктові та овочеві соки, щляхом зміни ступеня йонізації і біодоступності ліків можуть знижувати ефективність еритроміцину, ампіциліну, циклоспорину і посилювати формакологічні ефекти (аж до токсичності) саліцилатів, барбітуратів, нітрофуранів, буформіну.

Кофеїн змінює всмоктування ряду препаратів, підвищує проникність гематоенцефалічного бар'єру, потенціює анальгетичний ефект парацетамолу й ацетилсаліцилової кислоти, прискорює виведення препаратів, що виділяються шляхом фільтрації в ниркових канальцях (ампіцилін).

Танін, що міститься в чаї, зменшує швидкість і ступінь всмоктування алкалоїдів атропіну, кодеїну, морфіну, папаверину, нейролептиків, циметидину, контрацептивів.

Взаємодія ліків з їжею

1. При призначенні ліків до їди зменшується можливість їх взаємодії з компонентами їжі, травними соками.

2. Їжа стимулює виділення жовчі, що сприяє всмоктуванню ліпофільних речовин, відповідно жиророзчинні препарати доцільно призначати після прийому їжі.

3. М'ясна, рослинна і молочна їжа змінює рН сечі в лужну сторону, що сприяє виведенню ліків – слабких кислот (саліцилати, барбітурати інші).

4. Харчові продукти, багаті кислими речовинами (цитрусові, клюква, сливи інші), сприяють виведенню слабких основ і посилюють дію ліків – слабких кислот.

Деякі овочі (капуста, салат, редька) містять речовину прогватрин, що володіє антитиреоїдною дією. Одночасне вживання цих овочів і антитиреоїдних препаратів посилює терапевтичний ефект останніх.

Калина, червона горобина, суниці, буряк містять біологічно активні речовини, що сприяють розширенню периферичних судин і зниженню АТ, тому потенціюють дію гіпотензивних засобів.

Механізм дії непрямих антикоагулянтів грунтується на їх антагонізмі з вітаміном К. Тому терапевтичний ефект препаратів даної групи знижується при поєднанні з продуктами, що містять вітамін К: шпинат, помідори, зелений горошок, капуста, печінка.

Аналогічна закономірність спостерігається при використанні сульфаніламідів і харчових продуктів, що містять фолієву кислоту – гов'яжа печінка, боби, петрушка, шпінат, томати. При поєднанні сульфаніламідів з продуктами, що містять сірку (яйця), утворюється метгемоглобін.

Їжа багата вітаміном В6 – м'ясо, риба, молоко, сир, соя, мука пшенична, кукурудзяна, ячмінь – може значно знизити ефективність препарату леводопи (Наком, Мадопар, Синемет).

Отже, відпускаючи ліки в аптеці, провізору необхідно знати про можливості взаємодії їх з харчовими продуктами, щоб надати необхідну інформацію щодо прийому препаратів пацієнту в рамках фармацевтичної опіки.

Критеріями ефективності терапії безрецептурними засобами розладів травлення є суб’єктивне покращення клінічного стану пацієнта (зняття чи послаблення болю, печії, метеоризму, діареї чи закрепу) і відсутність повторної їх появи в наступні дні. Нормалізується висока якість життя, апетит, частота й консистенція стільця, відновлюється працездатність.

Контролем безпечності при застосуванні всіх безрецептурних засобів для лікування розладів травлення є суб’єктивна оцінка хворим свого стану, динаміка результатів об’єктивного, функціонального й лабораторного методів дослідження. При тривалому прийомі проносних засобів необхідний контроль за вмістом калію, хлору у плазмі крові.

<< | >>
Источник: В. П. Черних, І. А. Зупанця, І.Г.Купновицької. КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський національний медичний університет2013. 2013

Еще по теме Взаємодія безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування розладів травлення з їжею, алкоголем і з іншими препаратами. Критерії ефективності терапії безрецептурними засобами для симптоматичного лікування розладів травлення:

  1. Глава 2. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування захворювання розладів травлення
  2. 6.3. Сучасні лікарські форми для лікування застуди й особливості їх використання. Взаємодія безрецептурних ЛП для для лікування простуди з їжею й алкоголем
  3. Взаємодія безрецептурних ЛП для для лікування простуди з їжею й алкоголем
  4. 8.4. Сучасні лікарські форми для лікування болю голови. Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Особливості лікування людей у різні вікові періоди
  5. Сучасні лікарські форми для лікування розладів травлення
  6. Глава 8. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування болю голови
  7. Глава 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування та профілактики застуди
  8. 2.2. Напрямки та засоби симптоматичної лікарської терапії розладів травлення
  9. Глава 7. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю
  10. Критерії ефективності терапії безрецептурними лікарськими препаратами для усунення і профілактики вітамінної недостатності
  11. 3.3. Сучасні лікарські форми для лікування порушень діяльності нервової системи. Взаємодія безрецептурних ЛП для лікування порушень діяльності нервової системи з алкоголем
  12. 7.3.Сучасні лікарські форми для лікування порушень функції кістково -м’язової системи і особливості їх використання, взаємодія з їжею й алкоголем
  13. A09. ЗАСОБИ ЗАМІСНОЇ ТЕРАПІЇ, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ ПРИ РОЗЛАДАХ ТРАВЛЕННЯ, ВКЛЮЧАЮЧИ ФЕРМЕНТНІ ПРЕПАРАТИ. А09А. ЗАСОБИ ЗАМІСНОЇ ТЕРАПІЇ, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ ПРИ ПОРУШЕННЯХ ТРАВЛЕННЯ, ВКЛЮЧАЮЧИ ФЕРМЕНТИ. А09АА. Препарати ферментів
  14. 5.3.Сучасні лікарські форми для лікування місцевих розладів кровообігу
  15. 9.4. Вимоги до зберігання вітаміновмісних лікарських препаратів у домашніх умовах. Критерії ефективності терапії без рецептурними лікарськими препаратами для усунення і профілактики вітамінноїнедостатності. Ознаки передозування, шляхи його профілактики та лікування
  16. Особливості використання безрецептурних ЛП для лікування простуди у дітей:
  17. Фармацевтична опіка при вживанні НПЗС для симптоматичного лікування болю в суглобах і м’язах
  18. 2.1 Основні симптоми розладів травлення, які можна лікувати без рецептурними ЛП в межах відповідального самолікування