Взаємодія Н2-блокаторів з іншими лікарськими засобами

Н2-блокатори можуть впливати на pH-залежне всмоктування препаратів. Так, ци- метидин знижує всмоктування кетоконазолу, антипірину, аміназіну, препаратів заліза. Рекомендується призначати ці препарати за 1-2 год до прийому Н2-блокаторів. Всмоктування Н2-блокаторів може знижуватися до 30 % при одночасному прийомі з антацидами, останні доцільно застосовувати через 2 год після Н2-блокаторів.

Циметидин є одним з сильних інгібіторів системи цитохрому Р450 у печінці. Він уповільнює метаболізм і підвищує концентрацію в крові цілого ряду лікарських препаратів:

- антиаритмічних (аміодарон, прокаїнамід, хінідин);

- макролідів (еритроміцину), зі збільшенням ризику токсичності;

- нейролептиків (клозапін, хлорпромазин);

- наркотичних анальгетиків;

- анксіолітиків і снодійних.

Слабке інгібування цитохрому Р450 ранітидином не має клінічного значення. Н2-блокатори наступних поколінь подібною дією взагалі не володіють.

Основний шлях елімінації Н2-блокаторів - нирковий. На цьому рівні може відбуватися взаємодія з іншими лікарськими препаратами, екскреція яких здійснюється такими ж механізмами. Так, циметидин і ранітидин знижують ниркову екскрецію хінідину, новокаїнаміду до 35 %. Середні терапевтичні дози фамотидину забезпечують низьку концентрацію в плазмі, яка не може забезпечити конкуренцію з іншими препаратами на рівні канальцевої секреції.