<<
>>

Гіпоксія плода та асфіксія новонародженого. Гіпоксія плода

Гіпоксію плода розрізняють за типом, інтенсивністю, тривалістю і перебігом.

Основними типами кисневого голодування є гіпоксичний (при зниженому насиченні крові киснем), циркуляторний (при достатньому насиченні крові киснем, але порушенні доставки його до тканин), гемічний (зумовлений порушенням зв’язування кисню гемоглобіном або зниженням кількості гемоглобіну в крові), тканинний (при зниженні здатності тканин засвоювати кисень).

Виділяють гіпоксію тканин, що виникає внаслідок підвищеної схожості гемоглобіну до кисню.

За інтенсивністю розрізняють:

1. Функціональну гіпоксію - найлегшу форму кисневої недостатності, що супроводжується лише гемодинамічними порушеннями (тахікардія, підвищення артеріального тиску).

2. Метаболічну гіпоксію - більш сильніша киснева недостатність, при якій зменшене постачання тканин киснем призводить до порушення метаболізму (ці зміни зворотні).

3. Деструктивну гіпоксію, що є проявом важкої недостатності кисню і викликає зміни у клітинах (незворотня гіпоксія).

За перебігом розрізняють гостру і хронічну гіпоксію плода. Хронічна гіпоксія плода розвивається при ускладненому перебігу вагітності (токсикози вагітних, переношування або невиношування вагітності, екстрагенітальні захворювання, імунологічна несумісність, інфікування плода та інше). Хронічна гіпоксія плода викликається довготривалим недостатнім постачанням його організму поживними речовинами і часто призводить до затримки розвитку та росту.

Гостра гіпоксія плода виникає у пологах (аномалії пологової діяльності, випадіння або притиснення пуповини, наявність дійсного вузла пуповини, обвиття пуповини навколо шиї плода, довготривале стиснення голівки у порожнині малого таза) та рідше спостерігається під час вагітності (розрив матки, передчасне відшарування плаценти та інше).

При фізіологічних пологах можливе використання плодом анаеробного гліколізу, внаслідок чого рН його крові нижче, ніж рН крові матері.

Обов’язкової корекції вимагають тільки ті випадки, де рН знижується нижче 7,2. Ацидоз призводить до порушення проникності мембран, порушень електролітної рівноваги (гіперкаліємія і внутрішньоклітинна гіпернатріємія), спотворення ферментативних процесів. Інтенсивний анаеробний гліколіз призводить до вичерпання запасів глікогену. У плода виникає порушення гемодинаміки, зумовлене, з одного боку, розвитком брадікардії в результаті гіперкаліємії або надмірним тонусом вагусу, з іншого - порушенням мікроциркуляції у результаті спазму периферійних судин і, так званої, централізації кровообігу, згущення крові і набряку тканин. На цьому фоні легко розвиваються крововиливи, у тому числі у головний мозок.

Основними симптомами внутрішньоутробної гіпоксії плода є:

1. Зміна характеру серцебиття плоду:

а) тахікардія (при гіпоксії І ступеню);

б) брадікардія (при гіпоксії ІІ ступеню);

в) аритмія (при гіпоксії ІІІ ступеню);

г) погіршення звучності серцевих тонів (спочатку невелике посилення, потім наростаюче послаблення ).

2. Зниження інтенсивності рухів плода.

3. Відходження меконію при головному передлежанні плода.

4. Зміна показників кислотно-лужної рівноваги навколоплідних вод та .крові, отриманої з передлеглої частини плода.

Комплексний метод лікування гіпоксії плоду включає в себе: оксигенотерапію, терапію направлену на покращання матково-плацентарного кровообігу і реологічних властивостей крові, нормалізацію метаболічних порушень, підвищення стійкості організму плода до гіпоксії. З цією метою проводяться:

1. Інгаляція чистого, зволоженого кисню через герметично закріплену маску.

2. Внутрішньовенне введення глюкози з інсуліном, аскорбінової кислоти і кокарбоксилази ( 40% глюкози 40мл з 4 ОД інсуліну або 500мл 10% з 10 ОД інсуліну, 5мл 5% аскорбінової кислоти, 50мг кокарбоксилази).

3. Внутрішньовенне введення 10мл 10% глюконату кальцію.

4. Внутрішньовенне введення 1мл 1% сигетину або 10мл 2,4% еуфіліну.

5. Курантіл 0,025г 3 рази в день або внутрішньовенно крапельно по 2мл на 5% розчині глюкози.

6. Компламін по 150мг 3 рази на день протягом 10-14 днів або по 2мл 15% розчину 1-2 рази на день внутрішньом’язово.

7. Трентал по 100мг 3 рази на день 4-6 тижнів або внутрішньовенно крапельно 5мл 2% розчину на 500мл 5% розчину глюкози.

8. Реополіглюкін 400мл внутрішньовенно крапельно 2-4 рази на тиждень.

9. АТФ по 2-4мл внутрішньом’язово.

10. Гіпербарична оксигенація - дихання киснем під тиском 3 атм.

11. Ентеральна оксигенотерапія - шляхом введення у шлунок кисневої піни у вигляді коктейлю (білок курячого яйця з настоєм шипшини, глюкозою, вітамінами груп В і С).

12. Цитохром С по 5-7,5мг у розчині глюкози, сукцинат натрію внутрішньовенно у вигляді 5% розчину.

13. Глутамінова кислота, метіонін.

Лікування гіпоксії плода, спрямоване на покращання функції фето-плацентарного комплексу і серцево- судинної системи плода, на корекцію змін процесів обміну у його організмі, не завжди ліквідує причину кисневої недостатності. У цих випадках необхідно вдаватися до швидкого родорозрішення. Під час вагітності і у першому періоді пологів гіпоксія плода, що не піддається лікуванню, є показанням до кесарського розтину. У другому періоді пологів при гіпоксії плода, що розпочалася, в залежності від умов і акушерської ситуації застосовують акушерські щипці або витягнення плода за тазовий кінець. У кінці другого періоду родів для швидкого завершення пологів виконують розтин промежини.

18.2.1.

<< | >>
Источник: Колектив авторiв. Акушерство та гінекологія / За ред. А.М. Громової, В.К. Ліхачова.- Полтава: Полтава”,2000.-600с., іл.. 2000

Еще по теме Гіпоксія плода та асфіксія новонародженого. Гіпоксія плода:

  1. АСФІКСІЯ НОВОНАРОДЖЕНОГО
  2. Асфіксія новонародженого
  3. АСФІКСІЯ НОВОНАРОДЖЕНОГО
  4. Асфіксія новонародженого. Патологія періоду новонародженості
  5. АСФІКСІЯ НОВОНАРОДЖЕНОГО (доц. І. О. Логінова, доц. О. Ф. Черній)
  6. Інтранатальний моніторинг стану плода
  7. РОЗДІЛ 11. ДИСТРЕС ПЛОДА ПРИ ВАГІТНОСТІ ТА ПІД ЧАС ПОЛОГІВ
  8. Порушення росту плода
  9. Аномальні передлежання плода
  10. Біофізичний профіль плода
  11. Складні передлежання плода
  12. КРОВООБРАЩЕНИЕ ПЛОДА
  13. Затримка розвитку плода (ЗРП)
  14. Методи візуалізації плода
  15. Вакуум-екстракція плода
  16. Зовнішній електронний моніторинг плода