<<
>>

Оцінка стану серцевої діяльності плоду

Для оцінки серцевої діяльності плоду в наш час широко використовують електрокардіографію, кардіотокографію.

Фоноелектрокардіографія плоду - поєднання електрокардіографії, що відбиває електричні процеси у серці, із фонокардіографією, яка реєструє звукові явища.

Це дозволяє визначити частоту і ритм серцевих скорочень, дати характеристику шлункового комплексу QRS і окремих серцевих тонів, виявити додаткові звукові феномени (розщеплення, роздвоєння тонів, шуми -систолічний та діастолічний) і провести фазовий аналіз серцевої діяльності, який відбиває функцію міокарда.

Кардіотокографія (КТГ) - це синхронний запис серцебиття плоду і скорочень матки. Проводиться за допомогою приладу кардіотокографа. Цей метод дає можливість оцінити характер серцевої діяльності плоду, його рухову активність та скоротливу здатність матки. Існує два методи реєстрації фізіологічних показників: зовнішній (непрямий) моніторинг, під час якого ультразвуковий датчик прилаштовують на передній черевній стінці вагітної в ділянці найкращого прослуховування серцебиття плоду, і внутрішній (прямий), що проводиться в пологах після розвитку плодового міхура, коли один електрод вводять у піхву або фіксують до доступної частини плоду, а другий прикріпляють до черевної стінки. Скорочення матки можуть реєструвати також за допомогою зовнішньої гістерографії.

В антенатальному періоді запис проводять 40-60 хв, щоб уникнути помилок в інтерпретації характеру КТГ. У пологах рекомендують проводити запис КТГ на початку , в середині і кінці першого періоду. Іноді проводять більш тривалий моніторінг. Фішер (Fisher) і співавтори розробили 10-бальну шкалу, за якою оцінюється серцева діяльність плоду за такими параметрами: 1) базальна частота; 2) амплітуда осциляцій; 3) частота осциляцій; 4) акцелерації ; 5) децелерації.

Сума балів вказує на наявність або відсутність ознак порушень серцевої діяльності плоду: 8-10 балів розцінюється як норма, 5-7 балів - як передпатологічний стан, який вказує на необхідність подальшого ретельного спостереження за плодом, 4 бали і менше - як патологічний.

Шкала оцінки КТГ (за Fisher і співав. 1976)
ПАРАМЕТРИ

КТГ

БАЛИ
0 1 2
Базальний ритм (уд/ХЕ) < 100 чи >180 100-119 чи 161-180 120-160
Варібельність: амплітуда (їд/ХІ) < 3 3-5 чи > 25 6-12

частота за 1 хв < 3 3-6 > 6
Акцелерації за 30 хв 0 Періодичні, 1-4 спородичні 5 і більше спородичних
Децелерації за 30 хв dip II, тяжкі, dip III, атипові dip III Легкі dip III, середнього ступеня тяжкості dip III 0,

dip I, dip 0

1. Базальна частота (базальний ритм) - середнє значення частоти серцевих скорочень (ЧСС) плоду в проміжку між переймами, не враховуючи акцелерацій і децелерацій. В нормі базальна частота серцебиття складає 120-160 уд/хв

Тахікардією називають базальний ритм вище 160 уд/хв, брадикардією - нижче 120 уд/хв

2. Варіабельність ЧСС характеризується частотою та амплітудою миттєвих осциляцій.

Амплітуду осциляцій визначають за величиною відхилень від базального ритму і в нормі вона складає від 6 до 25 за хвилину (ундулюючий тип кривої). Зниження амплітуди до 3-5 за хвилину (низько ундулюючий), зростання більше 25 за хвилину (сальтаторний тип) відносять до помірних змін, а амплітуду нижчу за 3 на хвилину (німий тип) кваліфікують як виражені зміни серцевої діяльності плоду.

Частота осциляцій визначається або за кількістю нульових перекреслень кривої ЧСС за хвилину, або за кількістю піків ЧСС за хвилину. Нормальна частота осциляцій складає 7-12 ударів за хвилину, помірне її зниження відмічають при частоті 3-6 за хвилину, а виражене - при 0-2 за хвилину.

3. Акцелераціями називають підвищення ЧСС з амплітудою більшу за 15 на хвилину і тривалістю більше 15с (всі акцелерації, параметри яких менше вказаних, повинні бути віднесені до осциляцій). Періодичні акцелерації виникають на початку пологів і пов’язані зі скороченнями матки, спородичні - найчастіше зумовлені руховою активністю плоду.

По формі акцелерації бувають варіабельними, що свідчить про благополучний стан плоду і уніформними, реєстрація яких вказує на помірну гіпоксію плоду. Зниження частоти акцелерації і тим більше їх відсутність є негативною прогностичною ознакою.

4. Децелераціями називають сповільнення ЧСС з амплітудою більшу за 15 на хвилину і тривалістю більше 15с. Для їхньої характеристики враховують час від початку перейми до виникнення децелерацій, тривалість і амплітуду.

Dір 0 (пікоподібні децелерації) виникають у відповідь на скорочення матки, рідше - спородично.

Dip I - ранні децелерації, виникають періодично у відповідь на перейми і супроводжуються швидким падінням і відновленням ЧСС.

Dip II - пізні децелерації, з’являються у зв’язку з переймою, але зі значним запізненням, на 30-60с і більше. Поява їх свідчить про порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку і прогресуючу гіпоксію плоду.

Dip III - варіабельні децелерації характеризуються постійною зміною амплітуди, тривалості і часом запізнення. Вони зумовлені стисненням пуповини.

При фізіологічному перебігу вагітності для діагностики стану плода достатньо при КТГ врахувати наявність акцелерацій ЧСС, обумовлених рухами плоду (нестресовий тест - НСТ). За результатами проведення НСТ реактивний (нормальний, негативний) тест зустрічається у 80-99,5% жінок і є достовірним показником сприятливого стану плода і прогнозу для новонародженого.

У вагітних високого перинатального ризику для виявлення ранніх ознак порушення стану плода, його реактивності, компенсаторних і резервних можливостей в процесі КТГ застосовують функціональні проби.

Термічна проба заключається в вивченні серцевої діяльності плода після термічної дії (холоду чи тепла) на шкіру вагітної. В нормі при проведенні холодової проби (міхур із льодом), спостерігається зменшення ЧСС на 8-10 уд/хв

Проба з затримкою дихання на видиху - приводить до збільшення ЧСС плода на 8-10уд/хв

Кисневий тест - оснований на виявленні серцебиття і рухів плода після вдихання вагітною кисню. Уповільнення серцебиття плода та зменшення його рухливої активності у відповідь на вдихання кисню свідчить про зниження компенсаторних можливостей плода та порушення його стану.

Проба з фізичним навантаженням сприяє збільшенню серцевих скорочень плода на 10-15 уд/хв

Звукова стимуляція плода через передню черевну стінку матері частотою 2000-3000Гц, терміном 5с та силою 80-110ДБ призводить до відповідної реакції по типу акцелерації ЧСС при нормальному стані плода. При гіпоксії відповідна реакція ЧСС плода на звуковий подразник - відсутня. Збільшення частоти серцебиття при акустичній стимуляції пов’язане із зростанням рухливої активності плода. При порушенні стану плода реакції, при виконанні вказаних функціональних проб, відрізняються від нормальних або зовсім відсутні.

Атропінова проба. Через 4-10хв після внутрішньовенного введення 0,0015-0,002г атропіну сульфату в 10мл 5% розчину глюкози ЧСС плода в нормі збільшується в середньому на 20-30 уд/хв При порушенні стану плода прискорення серцебиття плода відбувається пізніше (через 20-30хв).

Стресовий тест (СТ). Найбільш інформативним та фізіологічним є СТ зі стимуляцією скорочень матки, що дозволяє моделювати вплив матки на плід, який він відчуватиме у процесі пологів. СТ використовують при проведенні КТГ, головним чином, в антенатальному періоді. Термін проведення СТ - 35-40 тижнів вагітності.

Маткові скорочення визивають двома способами: внутрішньовенною введення вагітній окситоцину (окситоциновий тест) або викликанням рефлексу з боку молочної залози (мамарний тест). Мамарна стимуляція більш показана в амбулаторних умовах як та, що практично не викликає гіперстимуляції матки.

2. Визначення ступеня зрілості легень плода

Визначення зрілості легень недоношеного плоду показане у випадках вирішення питання про розродження шляхом кесарського розтину при недоношеній вагітності або про пролонгування вагітності при передчасному розриві плодових оболонок (ПРПО) в ІІІ триместрі і необхідності проведення профілактики синдрому дихальних розладів (СДР) плоду.

В навколоплідних водах присутні фосфоліпіди, які потрапляють туди із легень плоду. Переважно це сфінгомієлін і лецитин, співвідношення яких до 32 тижнів вагітності становить 1:1. По мірі дозрівання легень збільшується кількість лецитину. Відношення лецитин : сфінгомієлін більше 2 вказує на зрілість плода.

Біохімічні методи визначення фосфоліпідів складні, тому у навколоплідних водах при недоношеній вагітності їх вміст визначається кількісними експрес-методами:

а) пінний етаноловий тест за Клеменсом (1972);

Методика тесту Клеменса
МАТЕРІАЛ І ДІЯ НОМЕР ПРОБІРКИ
1 2 3 4
Амніотична рідина, мл 1 0,75 0,5 0,2
Ізотонічний розчин хлориду натрію, мл 0,25 0,5 0,8
Етиловий спирт 95% (етанол), мл 1 1 1 1
Струс, с 15 15 15 15
Пауза, хв 5 5 5 5
Повторний струс, с 15 15 15 5
Експозиція (час до читання результатів), хв 15 15 15 15
Результат (утворення повного кільця стабільних пухирців піни):
негативний
сумнівний + - - -
позитивний + + - -
+ + + +

б) визначення оптичної щильності навколоплідної рідини методом спектрофотометрії за довжиною хвилі 650 мм/мк. Навколоплідні води (5-6мл) попередньо центрифугують із швидкістю 2000 об/хв на протязі 10 хв Потім проводять спектрофотометрію центрифугату. При оптичній щильності навколоплідної рідини 0,15 і вище та коефіцієнті Л:С рівному 2, легені плоду зрілі; при оптичній густині 0,05-0,15 і Л:С менше 2 легені недостатньо зрілі; якщо оптична густина навколоплідної води менша за 0,05, Л:С менше 1,3 - легені плоду незрілі. Для контролю при спектрофотометрії використовується дистильована вода;

в) визначення амніокріта.

Навколоплідні води набирають у капіляр для визначення ШОЕ, центрифугують на протязі 3 хв при 200 об/хв, вимірюють висоту осаду. При його висоті понад 1,1%, від загальної висоти стовбчика рідини легення плоду вважаються зрілими, менше 0,9% - незрілими, 0,9-1,1% -розцінюється як межовий стан;

г) визначення тромбопластичної активності навколоплідної води

1мл навколоплідної води змішують з 1,5мл крові із вени вагітної і розміщують у водяній бані при 370 С. Час згортання крові, який не перевищує 110с свідчить при зрілість легень плоду, 110-120с - про межовий стан легень, більше 120с - про їх незрілість;

д) підрахування “оранжевих” клітин

До 1мл навколоплідної води додають 1мл 0,1% водяного розчину сульфату нильського синього, покривають теплим покровним склом та рахують кількість “оранжевих” клітин. Про незрілість плоду свідчить кількість таких клітин менша за 10%, 10-20% розглядаються як проміжна зона. Щоб судити про зрілість легень плоду належить паралельно ставити 3-4 реакції, а також проводити УЗД (ультразвукове дослідження) плоду.

<< | >>
Источник: Колектив авторiв. Акушерство та гінекологія / За ред. А.М. Громової, В.К. Ліхачова.- Полтава: Полтава”,2000.-600с., іл.. 2000

Еще по теме Оцінка стану серцевої діяльності плоду:

  1. Антенатальна оцінка стану плода
  2. СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ ПЛОДУ
  3. Розділ 5. ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
  4. Облік і звітність, показники діяльності, їх оцінка
  5. Розділ 9. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКУВАЛЬНО- ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ І ОЦІНКА ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ допомоги
  6. Оцінка стану дитини при народженні, проведення первинного туалету новонародженого та раннє прикладання до грудей
  7. СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
  8. РОЗДІЛ 4. ПОРУШЕННЯ СЕРЦЕВОЇ ПРОВІДНОСТІ
  9. СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
  10. 3.3. Сучасні лікарські форми для лікування порушень діяльності нервової системи. Взаємодія безрецептурних ЛП для лікування порушень діяльності нервової системи з алкоголем
  11. Інвазивні методи діагностики стану плода та навколоплідних вод
  12. Електро- і фонокардіографія плоду
  13. Біофізичний профіль плоду
  14. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЛОДА
  15. Розділ 10.АНТЕНАТАЛЬНА ДІАГНОСТИКА СТАНУ ПЛОДА
  16. Діагнстика аномалій родової діяльності
  17. КЛІНІЧНА ОЦІНКА ДІЇ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ
  18. Інтранатальний моніторинг стану плода