Переношена вагітність

Переношена вагітність — це вагітність, яка триває більше 42 тиж гестаційного віку або більше 294 днів, рахуючи з першого дня останньої менструації. Частота переношеної вагітності коливається від 3 до 10 % випадків.

Етіологія. Найбільш частою причиною переношування вагітності є неправильне визначення гестаційного віку плода; отже, визначення точного гестаційного віку є ключовим моментом у діагностиці переношеної вагітності. У зв’язку з тим, що фізіологічні основи початку пологової діяльності точно не встановлені, механізм переношування вагітності також залишається невідомим. Більшість дослідників вважають, що зменшення рівня естрогенів сприяє переношуванню вагітності. Визначені деякі стани плода, які асоціюються з переношуванням вагітності, а саме: аненцефалія, гіпоплазія надниркових залоз, відсутність гіпофіза у плода.

Діагностика. Як уже зазначалося, діагностика переношеної вагітності базується на точному визначенні гестаційного віку плода. Помилка у визначенні гестаційного віку при ультразвуковому дослідженні в кінці вагітності може становити 3 тиж. Отже, діагноз підтверджують встановленням точної дати першого дня останньої менструації, дати запліднення, даних гінекологічного обстеження (розміри матки) та ультразвукової діагностики в І триместрі вагітності. При невизначеній даті останньої менструації або наявності даних ультразвукового дослідження тільки у ІІ триместрі вагітності діагноз є непевним.

Ведення вагітності і пологів. Тактика ведення вагітності при підозрі на переношування полягає у збільшенні частоти антенатальних візитів або госпіталізації, антенатальній оцінці стану плода шляхом частого проведення нестресового і стресових тестів, оцінки біофізичного профілю або об’єму амніотичної рідини, підготовці до індукції пологів. Алгоритм дій лікаря при переношеній вагітності такий:

1. Після закінчення 40 тиж гестації вагітній призначають нестресовий тест (НСТ); при непевному стані плода проводять індукцію пологів.

2. Протягом 41-го тижня досліджують біофізичний профіль плода (БПП) з подальшим контролем НСТ, або модифікований біофізичний профіль плода, який включає НСТ і визначення об’єму амніотичної рідини. При непевному стані плода або зрілості шийки матки (за шкалою Бішопа > 6 балів) виконують індукцію пологів.

3. На 42-му тижні гестації незалежно від стану шийки матки проводиться індукція пологів.