Саркома матки

Саркома матки розвивається, переважно, у жінок віком понад 50 років. Майже у половини хворих пухлина розвивається в міометрії, в інших - у фіброматозних вузлах і ендометрії.

Саркоматозні вузли відрізняються від фіброматозних м’якою консистенцією, на розрізі вони нагадують мозкову тканину або варене рибне м’ясо.

Гістологічно відрізняють поліморфноклітинну, фібропластичну, веретеноклітинну, круглоклітинну, м’язоклітинну і гігантноклітинну форми саркоми матки. Метастазує клітина, переважно, гематогенним шляхом.

Клінічна класифікація саркоми матки

І стадія - утворення невеликих розмірів знаходиться в межах міометрія або слизової оболонки матки;

ІІа стадія - має місце проростання в сусідні шари;

ІІб стадія - відмічається інфільтрація навколоматкової тканини;

ІІв стадія - саркома матки з переходом на шийку матки;

ІІІа стадія - інфільтрація навколоматкових тканин з одного або обох боків переходить на стінки таза;

Шб стадія - присутні метастази в регіонарні лімфовузли, яєчники, піхву, пошкодження великих вен;

Шв стадія - пухлина проростає до середнього шару матки, утворюється конгломерат із суміжними непошкодженими органами;

IV стадія - відмічається проростання пухлини в суміжні органи, черевну порожнину, є віддалені метастази.

На початку саркома матки розвивається безсимптомно. Хворі скаржаться на загальну слабкість, ациклічні маткові кровотечі. При об’єктивному огляді відмічається швидкий зріст пухлини, який супроводжує анемія, не пов’язана із крововтратою, прискорення ШОЕ. Остаточно діагноз визначається на підставі гістологічного дослідження тканин, вилучених під час діагностичного вишкрібання матки або макропрепарату, отриманого при оперативному лікуванні. Допомагають у діагностиці ступеня ураження пухлиною гістерографія з пневмоперитонеумом, лімфографія, ангіографія, сканографія печінки, рентгенографія легень, екскреторна урографія, хромоцистографія, ректороманоскопія та ірігографія.

Найефективнішим методом лікування при саркомі матки є хірургічне видалення пухлини. Обсяг оперативного втручання обирається в залежності від стадії процесу: проводиться, як екстирпація матки з придатками, так і розширена екстирпація матки з видаленням навколоматкових інфільтратів та перев’язкою а. hipogastrica. Можлива резекція пошкоджених суміжних органів. Доповнюється лікування променевою терапією. До хіміотерапії саркома матки малочутлива і призначається вона, переважно, як паліативний метод лікування.

Прогноз при саркомі матки несприятливий, особливо у випадках сарком слизової оболонки. Найменш пошкоджуючою локалізацією є пухлина, розташована у фіброматозному вузлі. У таких хворих п’ятирічна виживаємість сягає 60%.

33.5.