<<
>>

ВЕЛИКИЙ ТАЗ

значно ширше малого, обмежений з боків крилами здухвинних кісток, ззаду - останніми поперековими хребцями, спереду - нижнім відділом черевної стінки. Об’єм великого тазу може змінюватися відповідно до скорочення або розслаблення м'язів живота.

Великий таз доступний для дослідження, його розміри визначають досить точно. За розмірами великого тазу судять про розміри малого тазу, що недоступні безпосередньому вимірюванню. Визначення розмірів малого тазу має важливе значення, тому що через кістковий канал малого тазу проходить плід при народженні.

МАЛИЙ ТАЗ являє собою кісткову частину пологового каналу. Задня стінка малого тазу складається з крижів і куприка, бічні - утворені сідничними кістками, передня - лонними кістками і симфізом. Задня стінка малого тазу в 3 рази довша передньої. Верхній відділ малого тазу являє собою суцільне непіддатливе кісткове кільце. У нижньому відділі стінки малого тазу не суцільні, мають затульні отвори і сідничні вирізки, обмежені двома парами зв'язок (крижово-остисті і крижово-горбисті).

У малому тазі існують наступні відділи: вхід, порожнина і вихід. У порожнині тазу розрізняють широку і вузьку частини. Відповідно до цього розглядають чотири площини малого тазу: І - площина входу в малий таз, II - площина широкої частини порожнини малого тазу, III - площина вузької частини порожнини тазу, IV - площина виходу із тазу.

І. Площина входу в малий таз має наступні межі: спереду - верхній край симфізу і верхньовнутрішній край лонних кісток, з боків - безіменні лінії, ззаду - крижовий мис. Площина входу має форму нирки або поперечно розташованого овалу з виїмкою, що відповідає крижовому мису. У вході в таз розрізняють чотири розміри: прямій, поперечний і два косих.

Прямий розмір - відстань від крижового мису до найбільш виступаючої точки на внутрішній поверхні лонного зчленування. Цей розмір називається акушерською, або справжньою, кон’югатою (conjugata vera).

Розрізняють ще анатомічну кон’югату - відстань від мису до середини верхнього внутрішнього краю симфізу; анатомічна кон’югата на 0,3-0,5 см більша за акушерську кон’югату. Акушерська, або справжня кон’югата дорівнює 11 см.

Поперечний розмір - відстань між найбільш віддаленими точками безіменних ліній. Розмір цей дорівнює 13-13,5 см.

Косі розміри: правий і лівий дорівнюють по 12-12,5 см. Правий косий розмір - відстань від правого крижово-здухвинного зчленування до лівого здухвинно-лонного горбика, лівий косий розмір - від лівого крижово-здухвинного зчленування до правого здухвинно-лонного горбика. Для того щоб легше орієнтуватися в напрямку косих розмірів тазу в роділлі М.С. Маліновський і М.Г. Кушнір пропонують наступний прийом: кисті обох рук складають під прямим кутом, причому долоні звернені догори; кінці пальців наближають до виходу із тазу лежачої жінки - площина лівої руки збігається з лівим косим розміром тазу, площина правої - із правим.

II. Площина широкої частини порожнини малого тазу має

наступні межі: спереду - середина внутрішньої поверхні симфізу, з боків - середина вертлюжних западин, ззаду - місце з'єднання II і III крижових хребців. У широкій частині порожнини тазу розрізняють два розміри: прямий і поперечний.

Прямий розмір - від з'єднання II і III крижових хребців до середини внутрішньої поверхні симфізу - дорівнює 12,5 CM.

Поперечний розмір - між верхівками вертлюжних западин -12,5 см.

Косих розмірів у широкій частині порожнини тазу немає, в цьому місці таз не утворює суцільного кісткового кільця, їх допуськають умовно (довжина 13 см).

III. Площина вузької частини порожнини малого тазу

обмежена спереду нижнім краєм симфізу, з боків - остями сідничних кісток, ззаду - крижово-куприковим зчленуванням. Тут два розміри: прямий і поперечний.

Прямий розмір йде від крижово-куприкового зчленування до нижнього краю симфізу (верхівка лонної дуги); дорівнює 11-11,5 см.

Поперечний розмір з'єднує ості сідничних кісток; дорівнює 10,5 см.

IV. Площина виходу малого тазу має наступні межі: спереду - нижній край симфізу, з боків - сідничні бугри, ззаду - верхівка куприка. Площина виходу тазу складається з двох трикутних площин, спільною для них є лінія, що з'єднує сідничні горби. У виході тазу розрізняють два розміри: прямий і поперечний.

Прямий розмір виходу тазу йде від верхівки куприка до нижнього краю симфізу - 9,5 см. При проходженні плода через малий таз куприк відходить на 1,5-2 см і прямий розмір збільшується до 11,5 см.

Поперечний розмір виходу тазу з'єднує внутрішні поверхні сідничних горбів - 11 см.

Таким чином, у вході в малий таз найбільшим розміром є поперечний. У широкій частині порожнини прямий і поперечний розміри рівні; найбільшим буде умовно прийнятий косий розмір. У вузькій частині порожнини і виході таза прямі розміри більше поперечних.

Крім зазначених вище (класичних) порожнин тазу розрізняють рівнобічні площини тазу (площини Годжи).

Перша (верхня) площина проходить через термінальну лінію (І. terminalis innominata) і називається термінальною площиною. Друга - головна площина, проходить паралельно першій на рівні нижнього краю симфізу, голівка, при проходженні цієї площини, не зустрічає значних перешкод і минає суцільне кісткове кільце. Третя - спінальна площина, відповідає першій і другій, перетинає таз в ділянці spina oss. ischii. Четверта - площина виходу, являє собою дно малого тазу (його діафрагму) і майже збігається з напрямком куприка.

Провідна вісь (лінія) тазу. Всі площини малого тазу попереду межують з симфізом, а позаду - з різними точками крижів або куприка. Симфіз значно коротше, ніж крижі з куприком, тому площини тазу сходяться по напрямку допереду і віялоподібно розходяться дозаду. Якщо з'єднати середину прямих розмірів усіх площин тазу, то вийде не пряма, а увігнута допереду лінія. Цю умовну лінію, що з'єднує центри всіх прямих розмірів тазу, називають провідною віссю тазу. Провідна вісь тазу спочатку пряма, вона згинається в порожнині тазу відповідно увігнутості внутрішньої поверхні крижів. По напрямку провідної вісі тазу проходить через родовий канал плід.

Кут нахилу тазу (перетинання площини його входу з площиною горизонту) при положенні жінки стоячи може бути різним у залежності від статури і коливається в межах 45-55°. Він може бути зменшений, якщо змусити жінку, що лежить на спині, сильно притягти до живота стегна, що приводить до підведення лона. Його можна збільшити, якщо підкласти під поперек валикоподібну тверду подушку, що приведе до відхилення лона вниз. Зменшення кута нахилу тазу також досягають, якщо додати жінці напівсидяче положення.

ТАЗОВЕ ДНО

Вихід із тазу закритий знизу м’язово-фасціальним шаром, що називають тазовим дном. Частину тазового дна, що розташовується між задньою спайкою статевих губ і анальним отвором, називають акушерською або передньою промежиною (задня промежина - частина тазового дна, що розташовується між анальним отвором і куприком).

Тазове дно складається з трьох шарів м'язів, одягнених фасціями:

І. Нижній (зовнішній) шар складається з м'язів, що сходяться в сухожильному центрі промежини; форма розташування цих м'язів нагадує вісімку, підвішену до кісток тазу:

1. Цибулино-губчастийм'яз (m.bulbo-cavemosus) охоплює вхід у піхву, прикріплюється до сухожильного центру і клітора; при скороченні цей м'яз стискає вхід у піхву.

2. Сіднично-губчастий м'яз (m.ischio-cavemosis) починається від нижньої гілки сідничної кісти і прикріплюється до клітора.

3. Поверхневий поперечний м'яз промежини (m.transversus perinei superficialis) від сухожильного центру йде праворуч і ліворуч, прикріплюється до сідничних бугрів.

4. Зовнішній стискач заднього проходу (m.sphincter ani extemus) - м'яз, що'оточує кінець прямої кишки. Глибокі пучки м’язів зовнішнього сфінктера заднього проходу починаються від верхівки куприка, охоплюють анальний отвір і закінчуються в сухожильному центрі промежини.

II. Середній шар м'язів тазу - сечостатева діафрагма (diaphragma urogenitale) займає передню половину виходу таза. Сечостатева діафрагма являє собою трикутну м’язово-фасціальну пластинку, розташовану під симфізом, біля лонної дуги. Через цю пластинку проходять сечівник і піхва. У передньому відділі сечостатевої діафрагми м'язові пучки оточують сечівник і утворюють його зовнішній сфінктер; у задньому відділі закладені м'язові пучки, що йдуть у поперечному напрямку до сідничних бугрів. Ця частина сечостатевої діафрагми називається глибоким поперечним м'язом промежини (m.transversus perinei profundus).

III. Верхній (внутрішній) шар м'язів промежини називається діафрагмою тазу (diaphragma pelvis). Діафрагма тазу складається з парного м'яза, що піднімає задній прохід (m.levator ani). Обидва широкі м'язи, що піднімають задній прохід, утворюють купол, верхівка якого звернена вниз і прикріплюється до нижнього відділу прямої кишки (трохи вище анального отвору). Широка основа купола звернена догори і прикріплюється до внутрішньої поверхні стінок тазу. У передньому відділі діафрагми тазу, між пучками м'язів, що піднімають задній прохід, є поздовжньо розташована щілина, через яку виходять з тазу сечівник і піхва (hiatus genitalis). М'язи, що піднімають задній прохід, складаються з окремих м'язових пучків, що починаються від різних відділів тазу; цей шар м'язів тазу є найміцнішим. Усі м'язи тазового дна покриті фасціями.

М'язи і фасції тазового дна виконують наступні функції:

Тазове дно є опорою для внутрішніх статевих органів, сприяє збереженню їх нормального положення. Особливе значення мають м'язи, що піднімають задній прохід. При скороченні цих м'язів відбувається замикання статевої щілини, звуження просвіту прямої кишки і піхви. Ушкодження м'язів тазового дна веде до опущення і випадіння статевих органів.

Тазове дно являє собою опору не лише для статевих органів, але і для органів черевної порожнини. М'язи тазового дна беруть участь у регуляції внутрішньочеревного тиску разом із діафрагмою і м'язами черевної стінки.

Під час пологів при вигнанні плода всі три шари м'язів тазового дна розтягуються та утворюють широку трубку, що є продовженням кісткового пологового каналу. Після народження плода м'язи тазового

дна знову скорочуються і приймають попереднє положення.

<< | >>
Источник: Національний медичний університет імені 0.0. Богомольця. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ IV КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ МОДУЛЬ 1 . ФІЗІОЛОГІЧНА ТА ПАТОЛОГІЧНА ВАГІТНІСТЬ. ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОЛОГИ (Книга 1)2011. 2011

Еще по теме ВЕЛИКИЙ ТАЗ:

  1. ЖІНОЧИЙ ТАЗ . ТАЗ З АКУШЕРСЬКОЇ ТОЧКИ ЗОРУ
  2. РОЗДІЛ 3. ВУЗЬКИЙ ТАЗ. АНАТОМІЧНО ВУЗЬКИЙ ТАЗ
  3. РОЗДІЛ 5. ВЕЛИКИЙ ПЛІД
  4. Велика Британія
  5. ТАЗ
  6. Велика маса тіла для гестаційного віку і макросомія плода
  7. Кістковий таз і тазове дно
  8. Вузький таз
  9. Анатомічно звужений таз
  10. Жіночий таз в акушерському відношенні
  11. КЛІНІЧНО ВУЗЬКИЙ ТАЗ
  12. Клінічно вузький таз
  13. Ч а с т о п о ш и р е н і ф о р м и в у з ь к о г о т а з а
  14. Класифікація вузьких тазів