<<
>>

Збирання анамнезу

Навіть найбільш сучасні методи діагностики не можуть замінити першочергової цінності анамнестичних даних. Ретельне ознайомлення з анамнезом пацієнтки дозволяє визначити попередній діагноз, намітити подальшу тактику обстеження хворої.

Збирання анамнезу повинно бути систематизованим. Його здійснюють з певною послідовністю: 1) паспортні дані (прізвище, ім’я та по-батькові, вік, сімейний стан, рід занять, місце проживання); 2) основні та супроводжуючі скарги; 3) перенесені соматичні захворювання; 4) менструальна, репродуктивна, секреторна і статева функції; 5) гінекологічні захворювання та їх лікування; 6) захворювання чоловіка; 7) історія даного захворювання та його лікування; 8) умови життя, шкідливі звички, професійні шкідливості.

Скарги хворої. При опитуванні слід виділяти головну і супутні скарги. Часто пацієнтки скаржаться на біль внизу живота і в попереку, піхвові виділення (білі), кровотечі зі статевих шляхів, порушення функції суміжних органів, безплідність.

При наявності болю звертають увагу на його характер (ниючий, ріжучий, колючий, переймоподібний тощо), локалізацію (частіше внизу живота, у попереково-крижовій

ділянці).

Біль може поширюватись у задній прохід, ногу, сечівник, у верхні відділи живота, підреберну дугу тощо (рис. 1.1).

Піхвові виділення є однією з найчастіших скарг гінекологічних хворих. Фізіологічне збільшення секреції зі статевих шляхів спостерігається в середині овуляторно- го менструального циклу (цервікальний слиз), під час вагітності, що обумовлено естрогенним впливом. Патологічні виділення зі статевих шляхів (білі) можуть мати неприємний запах, спричинювати свербіж, подразнення зовнішніх статевих органів і внутрішньої поверхні стегон.

Причиною цих виділень у більшості випадків є запалення нижніх відділів генітального тракту (вагініт, бактеріальний вагіноз, цервіцит). Білі можуть бути симптомом злоякісних захворювань (лей- корея), естрогенної або психічної стимуляції, травми, стороннього тіла в піхві, гельмінтозів (гострики, аскариди тощо).

Патологічна кровотеча зі статевих шляхів може мати циклічний (менорагія) або ациклічний (метрорагія) характер; може виникати при затримці менструації, після статевого акту. Кров’янисті виділення можуть бути слабкими, помірними і сильними. Останні можуть призвести до геморагічного шоку і становлять небезпеку для життя хворої.

Хворі можуть скаржитися на порушення функції суміжних органів — сечового міхура (часте, болюче сечовипускання; затримка сечовипускання, нетримання сечі) та кишечнику (метеоризм, запори, пронос, нетримання газів і калу).

Анамнез захворювання. Подальше опитування хворої спрямоване на з’ясування анамнезу вже встановленого захворювання (його початок, перші симптоми, наслідки попереднього лікування).

Анамнез життя. Менструальний анамнез є дуже важливим етапом загального обстеження. З’ясовують вік менархе, тривалість циклу (від першого дня однієї до першого дня подальшої менструації), характер менструальної кровотечі. Звичайно перша менструація в житті жінки (менархе) починається в 12-13 років. Ранній (до 9 років) початок менструації може свідчити про передчасне статеве дозрівання або про розвиток гормонально активної пухлини яєчника. Пізнє менархе (після 16 років) може бути ознакою захворювань. Нормальний овуляторний менструальний цикл характеризується регулярністю, триває від 21 до 35 днів (у середньому 28 днів). Тривалість менструації в нормі коливається від 2 до 8 днів, кількість крові, що втрачається, — від 30 до 80 мл, можуть бути присутніми згустки крові, але їх величина не повинна бути більшою, ніж розмір гривеника.

Під аменореєю розуміють відсутність менархе до 16 років (первинна аменорея) або відсутність менструацій протягом 3 і більше менструальних циклів у жінок із попередніми регулярними менструаціями (вторинна аменорея).

Виявляють порушення менстру

альної функції (гіпоменорею, гіперменорею, менорагію), наявність болю під час менструації (дисменорея) присутність міжменструальних (поліменорея, метрорагія) і посткої- тальних кровотеч. Встановлюють дату першого дня останньої менструації. Якщо тривалі кровотечі виникають з частими і нерегулярними інтервалами, це свідчить про меномет- рорагію або гіперполіменорею. Збільшення тривалості циклу понад 45 днів може свідчити про олігоменорею. Опитують пацієнток щодо наявності передменструального синдрому (збільшення молочних залоз, масталгія, затримка рідини, збільшення маси тіла); ма- стодинії, наявності болю в середині менструального циклу, що може свідчити про овуляцію — овуляторного болю.

Ановуляторні цикли характеризуються неконтрольованими кровотечами різної тривалості та інтенсивності, що виникають у непередбачений час. При олігоменореї, анову- ляторних циклах пацієнтку ретельно обстежують для виявлення можливих гіперплас- тичних процесів і раку ендометрія.

При вивченні акушерського анамнезу визначають кількість вагітностей та їх наслідки: пологи, мертвонародження, штучні аборти, мимовільні викідні, багатоплідна вагітність, позаматкова вагітність.

Гінекологічний анамнез. Крім менструального анамнезу, з’ясовують дані про захворювання, що передаються статевим шляхом, інші гінекологічні захворювання, їх лікування, вживання гормональних препаратів, операції на органах таза, вік першого статевого контакту. Перенесені операції на органах малого таза можуть сприяти розвитку спайкового процесу, що часом призводить до безплідності. Опитують пацієнтку щодо тривалості й успішності вживання контрацептивних засобів.

Загальний анамнез включає дані щодо загальних захворювань, операцій, травм, гемо- трансфузій, присутності алергічних реакцій, вживання медикаментів. При збиранні анамнезу слід поцікавитися щодо характеру праці, можливих професійних шкідливостей, умов побуту, інтенсивних занять спортом. Численні інфекційні хвороби, які пацієнтка перенесла в дитячому віці, несприятливо впливають на становлення репродуктивної системи і в подальшому можуть бути причиною розвитку патологічних нейроендокринних синдромів.

Захворювання печінки, хронічні інфекції можуть сприяти порушенню метаболізму статевих гормонів, внаслідок чого можуть розвинутися гіперпластичні процеси в матці.

Соціальний анамнез передбачає визначення сімейного стану, здоров’я партнера, присутність диспареунії (дискомфорту під час статевих зносин), здоров’я дітей, особисті звички (в тому числі вживання тютюну, алкоголю, наркотиків).

При з’ясуванні сімейного анамнезу виявляють наявність спадкових захворювань, причину смерті найближчих родичів. Деякі гінекологічні захворювання можуть бути спадково обумовлені (порушення менструального циклу, синдром полікістозних яєчників, міома матки, рак ендометрія, яєчників, молочної залози тощо).

Закінчуючи опитування, лікар визначає попередній діагноз і напрямок подальшого об’єктивного обстеження (вибір методів діагностики, послідовність їх використання).

<< | >>
Источник: Колектив авторiв. Акушерство і гінекологія Підручник: У 2-х томах. Т. 2. — Одеса: Одес. держ. мед. ун-т,2005. — 420 с.. 2005

Еще по теме Збирання анамнезу:

  1. Акушерский анамнез
  2. Анамнез жизни
  3. Анамнез
  4. АНАМНЕЗ
  5. АНАМНЕЗ
  6. АКУШЕРСКО-ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИИ АНАМНЕЗ
  7. АНАМНЕЗ
  8. Анамнез болезни
  9. Медицинский и хирургический анамнез
  10. 1.9. Лікарський анамнез
  11. АНАМНЕЗ
  12. АНАМНЕЗ
  13. Схема збору анамнезу у пацієнтки з менометрорагією
  14. АНАМНЕЗ ЗАБОЛЕВАНИЯ
  15. АНАМНЕЗ
  16. Спеціальній анамнез
  17. Загальний анамнез
  18. Анализ анамнеза:
  19. Таблица 5. Выбор антипсихотических препаратов (АПП) в случаях отягощенного анамнеза
  20. РЕФЕРАТ. ВАКЦИНАЦИЯ ПРОТИВ ДИФТЕРИИ И СТОЛБНЯКА ДЕТЕЙ, ИМЕЮЩИХ В АНАМНЕЗЕ СОЛИДНЫЕ ОПУХОЛИ2018, 2018