Зміст навчального матеріалу.

Загальні зміни в організмі вагітної відбуваються у зовнішньому вигляді, особливо у II половині вагітності. У багатьох жінок риси обличчя грубішають та можуть прийняти акромегалічний характер, збільшуються розміри кінцівок, нижньої щелепи.

Під час вагітності спостерігається пігментація на обличчі (cloasma gravidarum),по білій лінії живота, смочках та навколосмочкових кружках. Пігментація пов’язана зі змінами діяльності кори наднирників. Збільшення живота, пов’язаного із ростом матки внаслідок розходження сполучнотканинних та еластичних елементів шкіри призводить до появи рубців вагітності (strii gravidarum). Колір їх під час вагітності рожево- червоний чи синьо-фіолетовий, після пологів - сріблясто-білястий,

поверхня полос стає складчастою.

У деяких жінок під час вагітності спостерігається ріст волосся на обличчі і білій лінії живота, на ногах, що пов'язано зі зміною діяльності залоз внутрішньої секреції і ендокринної функції плаценти. Гіпертрихоз звичайно зникає через декілька місяців після пологів.

Потрібно відмітити, що маса тіла під час вагітності прогресивно збільшується. Це пов'язано з ростом плода і матки, збільшенням кількості навколоплідних вод та загальної маси крові.

Загальний приріст маси тіла за 40 тижнів (10-11кг) розподіляється таким чином:

1) маса плідного яйця — плід, плацента, води — 4,8 кг;

2) чистий приріст маси (накопичення жиру, солей, води) — 3,6-

4,4 кг;

3) збільшення матки та молочних залоз — 1,4-1,8 кг.

Маса тіла жінки у II половині вагітності зростає в нормі на 250- 350 г за тиждень (можливі коливання від 250 до 400 г).

При нормальному перебігу І половини вагітності, під впливом пірогенної дії прогестерону спостерігаються періоди субфебрильної температури, що нормалізується на 20 тижні вагітності. З настанням вагітності збільшуються молочні залози, з яких виділяється серозний вміст (молозиво).

Фізіологічні зміни кісткової системи під час вагітності найбільше виражені в лонному зчленуванні, менше помітні в крижово-здухвинному зчленуванні. Основною зміною є розходження лонного зчленування (0,5- 0,6 см), що спостерігається частіше у віці до 25 років.

Під час вагітності в ЦНС матері починає надходити потік імпульсів, що викликає появу місцевого вогнища підвищеної збудливості в корі головного мозку - гестаційної домінанти. Поступово підвищується гальмування кори і розгальмування підкірки, що веде до активізації тонусу вегетативних центрів. Клінічно це проявляється зниженням моторної функції гладеньком’язових органів (матка, кишківник, сечоводи, крупні судини). Нервово-психічні реакції на зовнішні подразники при вагітності стають нестійкими, що відображає більш високий тонус підкіркових утворень головного мозку. Це проявляється підвищеною дратівливістю, швидкою зміною настрою, зниженою увагою, більш швидкою втомлюваністю, сонливістю, зниженням локомоторних реакцій. У вагітних підвищується здатність до навіювання і самонавіювання, це необхідно враховувати при підготовці до пологів. Змінюється функція деяких аналізаторів -— слуху, зору, нюху.

В системі залоз внутрішньої секреції під час вагітності проходять істотні зміни. В яєчнику розвивається нова залоза внутрішньої секреції —

жовте тіло вагітності, гормон якої - прогестерон - сприяє імплантації плідного яйця та розвитку вагітності. З 3-4 місяця вагітності жовте тіло регресує і його функцію виконує плацента. Фолікули в яєчнику не дозрівають, овуляція зупиняється. Процес дозрівання фолікулів гальмується гормоном жовтого тіла і зміною гонадотропної функції гіпофізу. Передня доля гіпофізу збільшується в 2-3 рази, посилюється продукція гонадотропних гормонів, особливо пролактину, який посилює ендокринну функцію жовтого тіла і разом з естрогенами і прогестероном допомагає підготовці молочних залоз до лактації.

В кінці вагітності посилюється утворення естрону і естрадіолу, які підвищують збудливість матки і її чутливість до окситоцину та інших речовин, які викликають скорочення її мускулатури.

Посилення функції щитоподібної залози пов'язано зі специфічним впливом комплексу гормонів: хоріонічного гонадотропіну, прогестерону, естрогенів, що не відображається проявами гіпертиреоідизму, так як значно підвищується тиротоксинзв'язуюча здатність білків плазми.

В гіпоталамусі і задній долі гіпофізу утворюється окситоцин, синтез якого зростає наприкінці вагітності і він поступає в кров в значних кількостях під час пологів.

Наднирники збільшуються, головним чином за рахунок гіперплазії кори, точніше двох її внутрішніх шарів.

Спостерігається гіпофункція навколощитоподібних залоз, які забезпечують кальцієвий обмін, що може призвести до виникнення судом в групі м'язів нижніх кінцівок.

Серцево-судинна система під час вагітності функціонує з підвищеним навантаженням. Це обумовлено посиленням обміну речовин, збільшенням ОЦК (досягає максимуму на 36 тижні), збільшенням маси тіла вагітної та рядом інших факторів. Із збільшенням розмірів матки рухомість діафрагми обмежується, підвищується внутрішньочеревний тиск, серце займає горизонтальне положення. В матці вагітних жінок утворюється нове коло кровообігу, збільшується периферичний тиск току крові, який наростає до кінця вагітності, внаслідок чого підвищується навантаження на ліву половину серця. М’яз серця піддається дилятації і фізіологічній гіпертрофії. Покращується коронарне кровопостачання, збільшується сила серцевих скорочень без помітних змін амплітуди. У частини вагітних з'являється функціональний систолічний шум, який не носить патологічного характеру. При фізіологічному перебігу вагітності систолічний та діастолічний артеріальний тиск знижується на 5-15 мм. рт. ст. Максимально низький діастолічний тиск спостерігається на 28 тижні

вагітності.

Під час вагітності змінюєтеся кількісний і якісний вміст крові. Збільшується об’єм плазми в середньому на 35-47%, зменшується загальна кількість білка, зростає вміст фібриногену. Вміст кількості тромбоцитів суттєво не збільшується. Час згортання крові підвищується, прискорюється ШОЕ і незначно підвищується вміст еритроцитів. Оскільки відсоткове збільшення об’єму плазми крові перевищує збільшення кількості еритроцитів, виникає, так звана, фізіологічна анемія вагітних, яка характеризується зниженням гематокритного числа до 30% та концентрації гемоглобіну зі 125 до 110-120 г/л. Підвищується кістково- мозкове кровотворення, збільшується число нормобластів, еозинофілів, нейтрофільних лейкоцитів при вираженій лімфопенії.

Під час вагітності зменшується перистальтика кишківника, яка у багатьох вагітних призводить до закрепів та здуття живота.

Змінюється функція нирок: підвищується проникливість нирок для альбумінів та вуглеводів, різко пригнічується перистальтика сечоводів, внаслідок чого вони розширюються і в них затримується сеча.

Під час вагітності обмін речовин має свої особливості: з перших місяців підвищується потреба в азоті, який знаходиться в межах 0,6-1,7 г/добу, а до кінця вагітності цей показник збільшується до 4-5 г/добу, спостерігається глюкозурія, яка не носить патологічного характеру і виявляється при нормальному вмісті вуглеводів у крові. Засвоєння жирів вагітними жінками підвищується, в результаті чого збільшується їх вміст у крові. Не дивлячись на підвищення вмісту ліпідів і холестерину, патологічного стану не спостерігається. Ці сполуки добре засвоюються тканинами матки і плода, забезпечуючи необхідний рівень енергетичних і пластичних процесів.

Вагітність викликає значні зміни в матці: під час вагітності змінюється величина, форма, положення, консистенція і збудливість матки. Довжина невагітної матки 7-8 см, а до кінця вагітності збільшується до 37-38 см. Поперечник збільшується з 4-5 см до 25-26 см. Маса невагітної матки у жінок, що народжували - 50 г, а наприкінці вагітності 1000-1200 г (без плідного яйця).

В стінці вагітної матки зростає вміст кальцію, мікроелементів, глікогену і фосфокреатинину, необхідних для скоротливої діяльності її під час пологів. В мускулатурі матки збільшується кількість нуклеїнових кислот і ферментів, посилюється синтез скоротливого білка -

актиноміозину. До кінця вагітності кількість актиноміозину збільшується понад 25% у порівнянні з невагітною маткою. Найбільша кількість скоротливого білка міститься в мускулатурі матки.

Положення матки змінюється відповідно її росту. Напочатку перегин матки допереду збільшується, а в подальшому кут між тілом і шийкою матки зникає. Гіпертрофуються круглі і крижово-маткові зв'язки, що сприяє утриманню матки в правильному положенні під час пологів.

Піхва піддається суттєвим змінам. Кровопостачання її стінок різко зростає. Стінки піхви розрихлюються, спостерігається ціаноз. Зовнішні статеві органи під час вагітності розрихлюються, слизова оболонка входу в піхву стає ціанотичною.