Розділ 5. ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Кожна система складається з трьох основних частин; 1- введення в систему (запуск), 2 - набір дій і 3 - вихід. Це відноситься до системи охорони здоров'я.

У системі охорони здоров'я запуском може бути попит на медичну допомогу.

Дуже важливо, щоб випуск чи відповідав був близький до очікуваних результатів. В ідеальному варіанті на кожну одиницю запуску система повинна дати більше число одиниць позитивного результату. Якщо відхилення між очікуваним і тактичним виходом велике, то це свідчить про якісь неполадки в системі і вимагає втручання, ухвалення управлінського рішення.

У системі охороні здоров'я далеко не всі зв'язки між запуском випуском досить добре вивчені. Це утрудняє порівняння запуску з випуском і не дозволяє обґрунтовано судити про ефективність діяльності системи, змушуючи користатися суб'єктивними методами оцінки. У цьому плані керування виробництвом легше, тому що там є об'єктивні критерії якості роботи.

Однак ці критерії не можна вважати надійними, тому що на рівень, наприклад, смертності, крім лікувально-профілактичних заходів, впливають ще і соціальні, біологічні, економічні й інші фактори, у тому числі віковому склад населення. Міра впливу кожного з названих факторів не може бути визначена точно. Більш об'єктивними критеріями оцінки ефективності системи охорони здоров'я можуть вважатися вікові показники смертності, зокрема, показник дитячої смертності, а також дані про причини смерті.

Вагомими, але теж далеко не абсолютними, критеріями відтінки медичного ефекту діяльності системи охорони здоров'я є рівень захворюваності, особливо з тимчасовою втратою працездатності, а також рівень інвалідизації, летальності і відсоток лікування хворих.

Не краще обстоїть діло і з оцінкою ефективності диспансеризації хворих, тому що застосовувані показники (частота загострень, захворюваність з тимчасовою непрацездатністю, інвалідизації, зняття інвалідності або переклад на іншу роботу, зняття з диспансерного обліку, летальність) дуже сильно залежать від складу групи диспансерних хворих (за віком, давнині захворювання, нозоформам, ваги перебігу хвороби і т.д.).

Однак усе вище викладене не повинне розцінюватися як свідчення неможливості оцінки діяльності системи охорони здоров'я взагалі, така оцінка може і повинна проводитися, але при цьому варто дотримувати тактики комплексної оцінки показників з обліком, наприклад, вивчення ефективності диспансеризації, складу хворих, а також пам'ятаючи про те, що критерії оцінки набувають реального сенсу і вагомість тільки тоді, коли вони порівнюються з установленими чи стандартами даними по інших аналогічних установах, з показниками попереднього відрізка часу на цієї ж території.

При цьому варто рекомендувати більш широке застосування стандартизованих показників. В останні роки багато дослідників прагнули створити нову систему якісних показників в охороні здоров'я.

Найбільший інтерес представляє вироблення узагальнених комплексів показників ефективності різних систем в охороні здоров'я.

Це питання може бути вирішений шляхом вироблення інтегрального критерію, що припускає попереднє вивчення ефективної ваги окремих факторів, що впливають на величину показника.

Найважливішим критерієм оцінки ефективності системи медичної допомоги є соціальний ефект, а саме ступінь задоволеності нею пацієнтів, її приступність і діяльність (дотримання принципів лікарської етики, наявність фахівців, географічна близькість, засоби зв'язку, транспорт, годинник роботи, час чекання прийому і т.д.). Вивчення цього питання вимагає визначених зусиль і витрат часу, тим більше, що немає загальноприйнятих методичних підходів до вивчення думки населення про діяльність лікувально-профілактичних установ.

Проте, досвід окремих дослідників свідчить про безсумнівну значимість такого вивчення і дозволяє рекомендувати його для оптимізації керування охороною здоров'я.

Думка населення дає можливість глянути на роботу очима пацієнта, побачити недоліки в роботі і намітити шляху їхнього усунення. Крім того, матеріали опитування населення можна широко використовувати для виховної роботи в колективі. Уже сам факт проведення опитування населення в значній мірі дисциплінує співробітників. Для оцінки діяльності системи охорони здоров'я можуть бути використані також показники економічної ефективності: розмір запобігання збитку, обумовлений зниженням захворюваності й інвалідності працівнику! сфери виробництва, раціональність використання виділених на нестатки охорони здоров'я засобів; планова і фактична вартість одного ліжко-дня; вартість лікування одного хворого на ліжку даного профілю й ін. При оцінці ефективності системи охорони здоров'я варто враховувати: 1) медичний, 2) соціальний, 3) економічний ефект. При цьому необхідно підкреслити, що підхід до оцінки ефективності охорони здоров'я більш складніше, ніж у сфері матеріального виробництва і що економічний не може бути самоціллю діяльності медичних установ. Більш важливим є, медичний ефект, тісто зв'язаний із соціальним.