РОЗДІЛ 4. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД І СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ У КЕРУВАННІ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ'Я
У кожнім процесі керування варто вылепить два компоненти: хто і ким (чим) керує. Структура галузевого управлінського апарата в охороні здоров'я загальновідоме: Міністерство охорони здоров'я, керування охорони здоров'я обласних, державних адміністрацій, міські відділи охорони здоров'я, головні лікарі міських лікарень, головні лікарі сільських районів, керівники окремих установ охорони здоров'я.
Об'єктом керування є система охорони здоров'я.Системний підхід до керування охороною здоров'я в даний момент є зовсім обов'язковим. Він є найважливішим питанням теорії керування і без нього не можна правильно визначити співвідношення внутрішніх зв'язків системи охорони здоров'я. З позиції системного підходу охорона здоров'я являє собою складну динамічну, функціональну систему, що поряд з іншими системами (промисловістю, сільським господарством, транспортом, торгівлею, наукою і т.д.) входить як підсистему в складну цілісну систему, якийсь є держава. Усі підсистеми цієї системи тісно взаємозалежні.
Охорона здоров'я як система має визначений набір вхідних у неї підсистем у двох основних середовищах: 1) адміністративно-територіальна (структурна) - МЗ, УЗО, Гір30, рай30, і 2) галузева (функціональна) амбулаторно-поліклінічна допомога, стаціонарна допомога, охорона материнства і дитинства, санітарно-епідеміологічна служба.
Кожний зі структурних і функціональних елементів системи охорони здоров'я тісно зв'язані між собою і впливають на функціональний стан один одного. Так, чітке функціонування амбулаторно-поліклінічних установ, своєчасне і правильно призначене лікування в амбулаторних умовах, правильний добір для госпіталізації і належна підготовка хворих до неї істотно полегшують роботу стаціонару і сприяють поліпшенню показників його діяльності.
При цьому зменшується число випадків госпіталізації хворих у важкому стані, скорочується час на встановлення діагнозу, а, отже, скорочуються терміни перебування в стаціонарі.
Скорочення термінів перебування, у свою чергу, збільшує оборот ліжка і дозволяє госпіталізувати більша кількість нужденних у стаціонарному лікуванні, розширити показання до госпіталізації за рахунок більш легких форм хвороби, створює можливість для превентивної госпіталізації хронічних хворих, полегшуючи тим самим роботу поліклініки.Навпаки, надходження в стаціонар значної кількості важких хворих свідчить про погану роботу мережі, несвоєчасної госпіталізації і створює напружену роботу стаціонару, погіршує показники його діяльності. Знижується оборот ліжка через тривале перебування важких хворих, що у свою чергу, створює труднощі для своєчасної госпіталізації нужденних.
Для нормального функціонування системи необхідно, щоб між її елементами був налагоджений постійний і достатній по обсязі і кількості обмін інформацією.
Немає жодного серйозного явища в охороні здоров'я, яке б не торкалося би систему в цілому. Так, спалах інфекційного захворювання створює напружений ритм роботи поліклініки, підвищує потребу в ліжках і змінює характер цієї потреби (профіль ліжок): викликає перевантаження лабораторної мережі, різко змінює роботу санітарно-епідеміологічної служби, висуває особливі вимоги до медикаментозного забезпечення і т.д.
Кожен керівник повинний пам'ятати і враховувати, що він елемент системи. Його рішення не буде приемле1-лым і досить ефективним, якщо не будуть враховані можливості і наслідки його впливу на елементи системи.
Системний підхід - це насамперед, спосіб мислення, деяка логічна схема, що може бути використана керівником при здійсненні своїх основних, традиційних функцій: планування, організації і керування операціями. Системний підхід забезпечує основу для представлення внутрішніх і зовнішніх факторів у виді інтегрованого цілого і допомагає усвідомити сутність складних проблем і приймати рішення на основі чіткого представлення про навколишнє оточення.
В даний час однієї з актуальних задач є подальше поліпшення медичної допомоги населенню.
В оптимізації рішення цієї задачі ведучу роль грає системний підхід до удосконалювання керування спеціалізованими службами й окремими функціональними підрозділами. Особливої уваги заслуговує розробка і впровадження в практику охорони здоров'я систем одержання оперативної інформації й управлінських програм.Системний аналіз вимагає розглядати будь-яке явище у всіх можливих аспектах, не зосереджувати увага на окремій ділянці, не обмежуватися рамками дії одного керівника.
Провести системний аналіз в охороні здоров'я - це значить виявити складові його елементи, їхньої функції, взаємозв'язку, результати цієї взаємодії - системні якості, оцінити мета системи і ступінь її вірогідності.
Провести системний аналіз в охороні здоров'я - це значити вивчити умови, ресурси, виявити його проблему, визначити їхня пріоритетність, ранжировать їхній у порядку важливості для досягнення мети (кінцевого результату).
Таким чином, системний аналіз - методологія комплексного вивчення об'єкта як системи, його цілей, функцій, структури, організації й інформації, виявлення й аналізу проблем керування і розробки заходів щодо рішення даних проблем на основі використання досягнень різних наук, математичних методів і обчислювальної техніки.
Методологія системного аналізу містить у собі визначені концепції, має свій понятійний апарат, методи й етапи аналізу і синтезу системи. Системний аналіз допомагає обличчю, що приймає рішення, у належному конкретному випадку більш строго підійти до оцінки можливих варіантів рішення, представити наслідку рішень, оцінити їхній кількісний медичними, планово-економічними, соціальними, психологічними й іншими критеріями.
Для проведення системного аналізу необхідно кілька умов:
Першою умовою є наявність " проблемної ситуації".
Про виникнення проблемної ситуації судять по таким " симптомах", як: 1) наявність поганих показників здоров'я чи населення діяльності служб охорони здоров'я; 2) поява несприятливих тенденцій у динаміку показників здоров'я чи населення діяльності служб охорони здоров'я; 3) відсутність істотних результатів у поліпшенні показників здоров'я населення.
По-друге, проблемна ситуація може виникнути в результат різних адміністративних рішень при реорганізації лікувально-профілактичних установ і служб охорони здоров'я в зв'язку з об'єднанням установ, закриттям об'єктів, створенням нових служб охорони здоров'я й ін.
Проведення системного аналізу в охороні здоров'я вимагає спільної роботи представників різних спеціальностей. У залежності від характеру проблеми, мети і специфіки досліджень проблеми керування склад даної робочої групи може бути різним по кількості і списку спеціальностей.
Методологія системного аналізу припускає розгляд чи проблеми об'єкта за допомогою методів, запозичених з філософії, соціології, психології, математики, економіки, кібернетики й інших.
Останнім часом визначилося коло методів, що найбільше часто використовується при рішенні складних міждисциплінарних проблем з позиції системного аналізу. Їх можна розділити на 2 групи по наступним ознаках: 1) по змісту (вербальні методи на основі філософії, соціології й інших наук; графічні методи, метод експертних оцінок, математичні методи); 2) по меті (методи чи композиції об'єднанням, методи чи декомпозиції роз'єднання системи, методи чи спрощення скорочення системи; методи структурної чи адекватності відповідності; методи оцінки взаємодії елементів; методи оцінки стійкості системи в часі і просторі).
В даний час визначені основні напрямки застосування медико-соціальних і організаційних проблем:
1) розробка і реалізація цільових комплексних програм по профілактиці, кардіології, онкології, охороні материнства і дитинства, гематології, імунології, пульмонології;
2) розробка довгострокових прогнозів і планів розвитку установ служб охорони здоров'я і системи в цілому;
3) реорганізація системи охорони здоров'я (створення нових спеціалізованих служб, об'єднання і роз'єднання установ);
4) розробка автоматизованих систем керування охороною здоров'я;
5) розподіл ресурсів охорони здоров'я по території;
6) оцінка діяльності установ і служб охорони здоров'я;
7) розробка комплексної оцінки стану охорони здоров'я;
8) при розробці наказів, інструкцій, рекомендацій;
9) з'ясування причин різних порушень у забезпеченні наступності, етапності, обґрунтованості лікувально-профілактичних заходів.
Еще по теме РОЗДІЛ 4. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД І СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ У КЕРУВАННІ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ'Я:
- Н: ГОРМОНАЛЬНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ СИСТЕМНОГО ВЖИВАННЯ (ЗА ВИНЯТКОМ СТАТЕВИХ ГОРМОНІВ). Н02. КОРТИКОСТЕРОЇДИ ДЛЯ СИСТЕМНОГО ВЖИВАННЯН02А. ПРОСТІ ПРЕПАРАТИ КОРТИКОСТЕРОЇДІВ ДЛЯ СИСТЕМНОГО ВЖИВАННЯ. Н02АВ. Глюкокортикоїди
- Розділ 1. СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА ЯК НАУКА ПРО СУСПІЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ТА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я
- Розділ 16. ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ Я, її РОЛЬ У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
- Розділ 14. ЕКОНОМІКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
- Розділ 8. ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я МАТЕРІ ТА ДИТИНИ
- J: ПРОТИМІКРОБНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ СИСТЕМНОГО ВИКОРИСТАННЯ. J01. АНТИБАКТЕРІАЛЬНІ ЗАСОБИ ДЛЯ СИСТЕМНОГО ВИКОРИСТАННЯ. J01A. ТЕТРАЦИКЛІНИ
- Розділ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
- РОЗДІЛ 6. ШЛЯХУ УДОСКОНАЛЮВАННЯ КЕРУВАННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ'Я В СУЧАСНИХ УМОВАХ
- Розділ 5. ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
- СИСТЕМНЫЕ ВАСКУЛИТЫ