<<
>>

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО

Сільськогосподарське виробництво складається з багатьох галузей. Це насамперед полеводство, тваринництво, птахівництво, виробництво комбікормів, вирощування овочів тощо. Кожна з цих галузей має свої особливості умов праці, характеризується наявністю певних несприятливих факторів, тривалий вплив яких на організм працюючих може призвести до розвитку професійного захворювання.

На сільське господарство по даним офіційної статистики припадає близько 34% професійних захворювань. Спектр професійної патології у працівників агропрому формують насамперед хвороби периферичної нервової системи і опорно-рухового апарату, вібраційна хвороба, хвороби органів дихання, інфекційні і паразитарні захворювання, інтоксикації, алергодерматози.

Захворювання периферичної нервової системи і опорно-рухового апарату найбільш широко розповсюджені серед механізаторів, доярок, скотарів, полеводів. Це насамперед пов'язано із значним динамічним і статичним напруженням верхніх кінцівок, вимушеною робочою позою, переохолодженням, однотиповими рухами рук, травматизацією кистей тощо.

Патологія периферичної нервової системи передусім представлена хронічним попереково-крижовим радикулітом, вегетативно-сенсорною поліневропатією. Особливістю професійних захворювань периферичної нервової системи і опорно-рухового апарату у робітників сільського господарства є наявність складних форм уражень. Найбільш часто має місце поєднання вегетативного поліневриту або вегетоміозиту із плечелопатковим періартрозом і епікондилітом, а також попереково-крижового радикуліту із патологією верхніх кінцівок.

Вібраційна хвороба займає приблизно друге місце по розповсюдженості серед робітників сільського господарства. Вона зустрічається у вигляді вібраційної патології від впливу локальної вібрації і вібраційної патології від впливу загальної вібрації.

Вібропатологія від локальної вібрації має місце у робітників підприємств по виготовленню бджільницького інвентарю, у яких виробничий процес пов'язаний із шліфуванням деталей ручними віброінструментами.

Досить велика питома вага захворюваності робітників агропромислового комплексу припадає на хвороби бронхолегеневої системи. Серед чоловіків це насамперед механізатори, а серед жінок - робітниці птахофабрик, елеваторів, підприємств по виготовленню хлібопродуктів. Робітники сільськогосподарського виробництва підпадають дії крупнодисперсного пилу, а також знаходяться під впливом різких температурних перепадів, загальнотоксичної дії добрив, отрутохімікатів. Комплекс цих факторів сприяє формуванню пилового бронхіту, для якого характерно інфікування бронхолегеневої системи із порушенням вентиляційної функції легенів. Перебіг пилового бронхіту у робітників сільського господарства пов'язаний із конкретними умовами праці. Для механізаторів характерний повільно прогресуючий перебіг захворювання, яке рідко ускладнюється бронхоспастичним синдромом і рідко приводить до розвитку вираженої легеневої або легенево-серцевої недостатності. У працюючих з пестицидами хронічний бронхіт, як правило, розвивається при невеликому виробничому стажі (8-10 років) і нерідко супроводжується астматичним компонентом і раннім розвитком пневмофіброзу.

В сільськогосподарському виробництві високий рівень алергічних захворювань: професійна бронхіальна астма (у робітників елеваторів,

птахофабрик, ветеринарів, персоналу лабораторій). У ряда хворих має місце поєднання бронхіальної астми із іншими алергичними проявами - ріносинусопатією, дерматитами тощо.

У працівників агропромислового комплексу реєструються також професійні хвороби, які пов'язані із впливом на організм факторів біологічного характеру (інфекційного, паразитарного). Найбільш часто зустрічається бруцельоз і синдром поліостеоартрозу (тваринники, ветеринарні працівники, що мають контакт із хворими тваринами).

На сільськогосподарських працівників діють також хімічні фактори.

Наслідком їх впливу бувають професійні хвороби токсичного генезу - інтоксикації комплексом отрутохімікатів, токсичними газами (сірководень, аміак тощо), свинцем. Вплив хімічних речовин на організм працюючих можливий під час протравлювання насіння, сівби протравленого зерна, запилення і обприскування рослин. Серед постраждалих частіше всього реєструються рільники, тваринники, механізатори, робочі ремонтних майстерень сільхозтехніки. Хронічні інтоксикації виникають, як правило, у стажованих робітників (стаж роботи не менше 10-12 років). В картині хронічної інтоксикації має місце коливання неврологічних змін від функціональних проявів (астенічний, астеновегетативний синдром) до органічної симптоматики (токсична енцефалопатія). В ряді випадків спостерігається порушення серцево- судинної системи (токсична міокардіодистрофія). Нерідко зустрічаються ознаки

токсичного ураженнгя травного тракту у вигляді дискінезії жовчовивідних шляхів, гастриту, гепатиту.

Умови праці робітників, які зайняті в рослинництві визначаються рівнем механізації виробничих процесів. Основними несприятливими факторами під час роботи на тракторах є вібрація, шум, високі і низькі температури повітря, наявність в зоні дихання пилу, змушена робоча поза, значні фізичні навантаження.

Вібраційна хвороба у механізаторів сільського господарства має деякі особливості, що визначається поєднаним впливом локальної безперервної вібрації із товчкоподібною вібрацією, фізичним напруженням, змушеною робочою позою, охолодженням, шумом. Захворювання розвивається у трактористів, комбайнерів, водіїв тяжких грузових машин з великим стажем роботи (як правило після 10 років).

Клініка. Клінічна симптоматика вібраційної хвороби у механізаторів вкладається в картину полірадікулонейропатії із вираженими вегетативно- трофічними порушеннями. Хворі скаржаться на парестезії кистей і стоп, біль в нижніх і верхніх кінцівках, судоми в ногах, швидку втомлюємість, біль в попереці, непостійний і нерізко виражений головний біль.

Має місце зміна формули сну, підвищена пітливість, імпотенція.

Хворі також можуть скаржитись на біль в серці, серцебиття, диспепсичні явища, нудоту, відрижку, метеоризм.

Кисті таких хворих ціанотичні, відмічається їх гіпергідроз, гіперкератоз ладонної поверхні, потовщення міжфалангових суглобів, пастозність пальців рук, деформація нігтів. Зміна рефлекторної сфери проявляється спочатку нерівномірним підвищенням, а потім зниженням сухожильних рефлексів, особливо ахілових. Відмічається болючість м'язів надпліч, вегетативних точок шиї, периферичних нервових стволів, слабопозитивні симптоми натягання, обмеження рухомості у поперековому і шийному відділах хребетного стовпа.

Захворювання протікає повільно, що пов'язано із сезонністю роботи.

Капіляроскопічна картина судин нігтьового ложа свідчить про розвиток ангіоспазму або спастикоатонії в початкових стадіях вібраційної хвороби; у виражених же стадіях розвивається атонія, зниження кровонаповнення судин дистальних відділів кінцівок, низький тонус артеріол, виражений венозний застой. Судинні зміни більш виражені на верхніх кінцівках.

При реовазографії у початкових стадіях захворювання відмічається зниження інтенсивності пульсового кровонаповнення із зменшенням реографічного індексу і підвищенням тонусу судин кінцівок. При помірно вираженій стадії хвороби тонус периферичних судин знижений, з'являються ознаки венозного застоя із підвищенням інтенсивності кровонаповнення і збільшенням реографічного індексу.

Вібраційна хвороба у механізаторів сільського господарства нерідко поєднується із захворюваннями органів травлення - хронічним гастритом і моторної функції шлунку. При вібраційній хворобі у жінок-механізаторів, особливо при великому стажі роботи в даній професії, можуть розвиватися порушення менструальної функції, зростає частота гінекологічних захворювань (запальні захворювання матки і придатків, опущення стінок піхви, ерозії шийки матки). Досить часто серед механізаторів сільського господарства зустрічаються захворювання полової сфери (у чоловіків і жінок), ранній розвиток остеохондрозу хребта (переважно поперекового відділу) із вторинни корінцевим синдромом.

Ці явища комбінуються із периферичним ангіодистонічним синдромом або вегетативним поліневритом як верхніх, так і нижніх кінцівок. Можливий розвиток також і загальних, у тому числі і церебральних, ангіодистонічних явищ, а також діенцефальних синдромів.

При вібраційній хворобі у механізаторів сільського господарства часто виявляються зміни опорно-рухового апарату, переважно в попереково- крижовому відділі хребта (деформуючий спондільоз, спонділоартроз, сколіоз, остеохондроз), нерідко кістоподібні утворення, остеопороз кистей і стоп. Тривалий вплив вібрації може призвести до деструктивно-дистрофічних змін в кістково-суглобовому і зв'язковому апараті в результаті як безпосереднього впливу вібрації на кісткову тканину, так і порушення кровообігу.

Попереково-крижовий радикуліт і люмбалгія. Захворювання периферичної нервової системи широко розповсюджені серед робітників сільського господарства, особливо механізаторів. Страждають частіше всього особи старші за 35 років із стажем роботи більш як 10 років. В них як правило розвивається картина попереково - крижового радикуліту. У особ молодого віку і з меншим стажем роботи в умовах впливу перенапруження і мікротравматизації, розвивається клінічна картина гострої або хронічної люмбалгії.

Клініка попереково-крижового радикуліту у механізаторів сільського господарства. Захворювання починається поступово. Хворі скаржаться на біль в попереково-крижовій ділянці, нижніх кінцівках, судоми в м’язах ніг, слабість, парестезії, почуття мерзлякуватості.

Під час пальпації визначається болючість в точках Г ара (в ділянці крижово- подвздошного зчленування, остистих відростків крижі і IV-V поперекових хребців, у задне-верхньої ості гребінця клубової кістки, при надавлюванні на поперечні відростки IV і V поперекових гребінців, точках Валле (паравертебральні точки поперекової ділянки, крижово-сіднична, стегнова, у підколінній ямці, гомілки, стопи). Має місце сглаженість поперекового лордозу, сколіоз, напруження довгих м’язів спини.

Спостерігаються і динамічні порушення хребетного стовпа: значно обмежено згинання і розгинання тулуба в поперековому відділі.

Спостерігаються порушення трофіки м’язів: зміна конфігурації,

дряблуватість, гіпотонія і атрофія ягодичної групи м’язів, м’язів стегна і гомілки.

Рентгенологічне дослідження виявляє остеохондроз хребта, деформуючий спондільоз.

Клініка хронічної люмбалгії у механізаторів. Хворі скаржаться на непостійний біль в попереці, інколи на зразок прострілу. Біль підсилюється під час ходи, виконання роботи і зменшується в спокої. Початок захворювання поступовий, виникнення болю пов’язано з підйомом тяжесті під час роботи.

Об’єктивно виявляється напруження довгих м’язів спини, болючість під час перкусії остистих отростков або їх пальпації. Може відмічатись обмеження об’єму рухів у поясничному відділі хребта.

Хронічна інтоксикація свинцем у механізаторів сільського господарства. Підвищений вміст свинцю у виробничому середовищі має місце в механічних майстернях під час ремонту двигунів внутрішнього згорання, під час ремонту акумуляторних батарей.

Клініка. При хронічній свинцевій інтоксикації найбільш часто уражується центральна нервова система. В початкових стадіях інтоксикації її зміни носять функціональний характер (астенічний, астеновегетативний синдром). В тяжких випадках можливий розвиток синдрому енцефалопатії, який супроводжується епілептиформними припадками, свинцевим менінгітом, психозом.

Нерідко уражується і периферична нервова система, розвиваються свинцеві поліневрити. В легких випадках - це сенсорний або вегетосенсорний поліневрит, а в тяжких - руховий поліневрит і навіть свинцеві паралічі. Найбільш типовим є ураження розгиначів кистей, пальців рук і стоп.

Зміни в крові характеризуються розвитком залізоахрестичної (пригнічення свинцем активності ферохелатази перешкоджає включенню заліза в протопорфірін і утворенню гема) анемії. Порушення гемопоезу проявляється також підвищенням кількості ретикулоцитів і еритроцитів із базофільною зернистістю в периферичній крові, а також збільшенням вмісту проміжних продуктів порфірінового обміну в еритроцитах - протопорфірину, 5-АЛК. Надлишкова кількість проміжних продуктів порфірінового обміну виводиться із сечею у вигляді 5-АЛК і копропорфірину.

Для хронічної свинцевої інтоксикації типовим є абдомінальний синдром: диспепсичні розлади, запор внаслідок спастичного коліту, дискинетичні розлади шлунку, дванадцятипалої кишки, жовчних ходів, як правило по спастичному типу. Найбільш тяжкий прояв абдомінального синдрому - свинцева коліка. При ній спостерігається сильний схваткоподібний біль по всьому животу, який супроводжується блюванням, стійким запором, вираженим головним болем, інколи судомами, підвищенням АТ, брадікардією.

Зміни печінки при хронічній свинцевій інтоксикації звичайно носять функціональний характер (гепатит буває рідко).

В зв'язку з тим, що в умовах сільськогосподарського виробництва вплив свинцю на організм менший, аніж в промисловості, виражена форма свинцевої інтоксикації (тяжкі форми анемії, свинцева коліка, свинцева енцефалопатія, рухові паралічі) у робітників сільського господарства практично не зустрічаються. Більш характерним є розвиток стертих, слабовиражених клінічних проявів - мікросатурнізма, який супроводжується збільшенням вмісту свинця в крові і сечі, а також проміжних продуктів порфіринового обміну в еритроцитах і сечі.

Сенсоневральна приглухуватість. Зустрічається переважно у механізаторів сільського господарства, умови праці яких характеризуються інтенсивним шумом, а також у робітників ремонтних майстерень (ковалі, слюсарі).

Клініка сенсоневральної приглухуватості у робітників агропромислового комплексу. Перші ознаки професійної приглухуватості з'являються при великому виробничому стажі (10 і більше років); захворювання має двосторонній характер і прогресуючий перебіг. Для початкової стадії захворювання патогномонічно зниження звукосприймання в ділянки високих частот (4000 Гц). При подальшому розвиткові захворювання поступово порушується звукосприймання по всьому діапазонові частот, причому в першу чергу підвищуються пороги сприймання на високих частотах, а при виражених формах захворювання - в ділянці мовної зони і низьких частот.

В патологічний процес, обумовлений дією шуму, втягується нервова і серцево-судинна система. У механізаторів сільського господарства при дії шуму має місце вегетативно-судинна дистонія. Участь серцево-судинної системи проявляється лабільністю пульсу, підвищенням тонусу судин м'язового типу, коливаннями АТ із нахилом до гіпертензії.

В полеводстві, особливо у робітників теплиць, шкідливими факторами виробничого процесу є: тяжка фізична праця, вплив продуктів неповного горіння топлива - оксида вуглецю, оксида азоту, формальдегіду, підвищені концентрації пестицидів і мінеральних добрив, а також дія бактеріальної мікрофлори (кишкової палички, яйців гельмінтів (аскариди, власоглави). У робітників теплиць спостерігаються захворювання ЦНС (астенічний, астено- невротичний синдроми, нейроциркуляторна дистонія), захворювання печінки і жовчовивідних шляхів, часто спостерігається надлишкова маса тіла і ожирінння. У робочих теплиць досить часто виникають дерматози, які обумовлені впливом пестицидів, подразненням і сенсибілізацією шкіри пилком, соком рослин, які пошкоджуються під час збирання врожаю.

В тваринництві несприятливими факторами виробничого середовища є: напруження нервово-м’язового апарату рук, охолодження їх, мікрокліматичні умови, забруднення повітря за рахунок накопичення вуглекислоти, аміаку і сірководня, пил і мікробна флора. Найбільш часто серед робітників тваринницьких ферм реєструються: захворювання периферичної нервової системи (міалгія, міозит, поліневріт, нейроміозіт верхніх кінцівок), верхніх дихальних шляхів (риніт, фарингіт, ларингіт), захворювання бронхо - легеневого апарату (хронічний бронхіт з астматичним компонентом, бронхіальна астма), захворювання шкіри (холодовий дерматит, грибкові і запальні захворювання шкіри). У тваринників і особливо птахівників досить розповсюдженою є патологія серцево-судинної системи у вигляді кардіопатії, яка обумовлена інфекційно-токсичним міокардитом в результаті латентних форм зооантропонозів (орнітозу, токсоплазмозу). Для птахівників характерними також є алергічні захворювання (алергічний кон'юнктивіт, астматичний бронхіт, бронхіальна астма), обумовлені алергізацією організма органічними компонентами пилу, який міститься в повітрі приміщень птахофабрик. Це частини пуху, пір'я, а також біологічно активні домішки до кормів (антибіотики, вітаміни, ферменти), різна мікрофлора, у тому числі і грибкова.

Робітники заводів по виготовленню корбікормів підлягають дії комплекса шкідливих факторів виробничого середовища: пилу, несприятливого

мікроклімату, шуму. Особливістю пилу комбікормових заводів є вміст в ньому біологічно активних речовин, білкових речовин тваринного і рослинного походження. Це визначає особливості клінічного перебігу професійної патології цього контингенту працюючих. Так, серед робітників комбікормового виробництва розповсюджена патологія органів дихання, яка проявляється субатрофічними і атрофічними змінами слизової оболонки верхніх дихальних шляхів і бронхів. Досить часто розвивається пиловий бронхіт (особливо у завальщиків, вантажників). Строки розвитку хронічного бронхіту у робітників кормовиробництва невеликі (інколи не більше 5 років), захворювання виникає на фоні сенсибілізації до одного або декількох компонентів комбікормів (антибіотикам, мікроелементам, вітамінам, органічним домішкам). В клінічній картині захворювання нерідко основним є астматичний синдром, можливі випадки ускладнення захворювання бронхіальною астмою. Такий бронхіт протікає із зміною функціонального стану зовнішнього дихання по обструктивному типу. Особливістю розвитку і перебігу хронічного бронхіту у робітників кормовиробництва є ранній розвиток дистальної обструкції бронхіального дерева на фоні бронхіальної гіперреактивності. Для цих робітників характерним є також розвиток синдрому токсичної дії органічного пилу, який протікає або на фоні бронхіальної гіперреактивності, або хронічного бронхіту і супроводжується обструктивними змінами функції легень, еозинофілією і лейкоцитозом периферичної крові.

Профілактика. Загальні профілактичні заходи стосовно попередження несприятливого впливу шкідливих професійних факторів на робітників агропромислового комплексу передбачають:

■ впровадження у всі галузі сільськогосподарського виробництва індустріальних технологій, автоматизація і механізація трудоємких процесів;

■ удосконалення конструкцій сільськогосподарської техніки;

■ правильна організація праці, впровадження фізіологічно раціональних режимів праці і відпочинку, фізичної культури;

■ проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працюючих.

<< | >>
Источник: Костюк І. Ф., Капустник В. А.. Професійні хвороби: Підручник. - 2-е вид., переробл. і доп. - К.: Здоров'я2003. 2003

Еще по теме СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО:

  1. ВИРОБНИЦТВО ПОЛІМЕРНИХ СПОЛУК
  2. ВИРОБНИЦТВО АНТИБІОТИКІВ ІАНТИБІОТИКОВМІСНИХПРЕПАРАТІВ
  3. ВИРОБНИЦТВО ТА ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ
  4. ГЛАВА 7. ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ПРАЦЮЮЧИХ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА ТА ПЕРЕРОБКИ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ
  5. ПРОФЕСІЙНА ПАТОЛОГІЯ У ПРАЦЮЮЧИХ НА ВИРОБНИЦТВАХ ОТРИМАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ СИНТЕТИЧНИХ ВОЛОКОН
  6. ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ПРАЦЮЮЧИХ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА ТА ПЕРЕРОБКИ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ
  7. ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ, ЕКСПЕРТИЗИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ І ПРОФІЛАКТИКИ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЩО ВИНИКАЮТЬ В УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ
  8. ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ І ПРОФЕСІЙНІ ОТРУЄННЯ В ОКРЕМИХ ГАЛУЗЯХ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
  9. A09. ЗАСОБИ ЗАМІСНОЇ ТЕРАПІЇ, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ ПРИ РОЗЛАДАХ ТРАВЛЕННЯ, ВКЛЮЧАЮЧИ ФЕРМЕНТНІ ПРЕПАРАТИ. А09А. ЗАСОБИ ЗАМІСНОЇ ТЕРАПІЇ, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ ПРИ ПОРУШЕННЯХ ТРАВЛЕННЯ, ВКЛЮЧАЮЧИ ФЕРМЕНТИ. А09АА. Препарати ферментів
  10. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧИХ КАНЦЕРОГЕНІВ
  11. Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби